Політика дерусифікації, що проводиться українською владою, закладає основи для конфлікту в Україні після закінчення війни.
Про це пише Politico.
Автор статті – редактор розділу “Думки” європейської редакції Politico Джеймі Деттмер пише, що прискорений війною процес усунення російського культурного та мовного впливу в Україні — непросте завдання, яке може бути не справедливим щодо чверті українців, які ідентифікують себе як російськомовні.
“Дерусифікація була і до лютневого вторгнення. У січні Human Rights Watch висловила занепокоєння відсутністю захисту російськомовних у новому законі про державну мову”, – пише автор.
З початку вторгнення, за його оцінкою, дерусифікація пішла ще швидшими темпами.
“Але історично українська та російська культури нерозривно пов\’язані і роблять свій внесок у формування один одного — на благо чи на зло. Свідчення тому – народний поет України Тарас Шевченко, якого вважають одним із основоположників сучасної української літератури. Його шанують за його вірші, написані на українською мовою. Але він також писав і російською мовою”, – пише автор публікації.
Він вважає, що дерусифікація створює для України проблеми і зараз, і в майбутньому, оскільки “прагнення відмовитися від усієї російської дає їжу кремлівським пропагандистам, розпалюючи антиукраїнські настрої як у Росії, так і серед російськомовних та етнічних росіян в Україні. Але що ще важливіше – агресивна дерусифікація ще більше ускладнить примирення та мирне співіснування для всіх українців, незалежно від їхніх традицій та минулого”.
“У своїй промові у День незалежності Зеленський пообіцяв, що київські сили повернуть окупований Росією Крим. Але якщо цей день настане, то як Київ підійде до дерусифікації? Чи буде він, як і раніше, наполягати на використанні української мови в більшості аспектів суспільного життя на півострові, де 65% населення становлять росіяни? Поки Україна намагається виграти цю війну, їй також потрібно думати про те, як досягти миру”, – робить висновок редактор Politico.
