Зарано зраділи та не використовуємо свій шанс
Вкрай рекомендую ютуб-канал Dmitry Chernyshevskiy – російського історика, нащадка того самого революціонера. До вторгнення Дмитро з ніком “Савромат” розкрив мені та моїй родині величезний пласт східної культури (Китай, тюрки, монголи тощо), яку в наших школах ніколи не вважали гідною вивчення. З початком вторгнення він як військовий історик почав щоденно аналізувати напад рф на Україну.
Зараз Дмитро у вигнанні, веде етери з Туреччини. Він не просто “гарний росіянин”, він “злий гарний росіянин”. На мій погляд, Савромат один з найбільш послідовних прибічників України. Чому? Він бачить повалення путінізму та розпад рф як шанс на нормальне життя тих людей, які війну ніколи не підтримували. Такі теж у росії є, нехай зараз це не має значення.
Савромат завжди дає адресує численні компліменти на адресу ЗСУ та Зеленського, хоча (на мою думку) дещо ідеалізує нашу владу. Але останнє відео Савромата присвячене українському політичному та економічному фронту. Нашому провалу на цих фронтах.
Вперше за півтора роки він наважився прокоментувати внутрішні справи України, і зробив це дуже коректно. Але те, що він каже, – вкрай важливе. Україна знаходиться у важких умовах та цілком залежить від консенсусу на Заході. Не дай Б-же, завтра цей консенсус може змінитися у бік примушення України до миру. Що ми тоді робитимо? На кого покладатимемось?
Основні тези Савромата:
1⃣ Україна вкрай незадовільно працює на зовнішньому політичному фронті.
Зокрема, ми не використали шанс та не створили проукраїнське лобі у політичному істеблішменті США. Ми жодним чином не заважаємо глибинній державі Штатів розвертатися від допомоги України у бік примусу до миру. Так само ми не працюємо із інтересами Західної Європи.
Так само ми не “качаємо” тему з внутрішнього опору росіян. Не створюємо нові батальони, не торпедуємо тему Бєлгородской рєспублікі тощо. Хоча маємо.
Савромат зауважує, що ми молода держава та не маємо цього досвіду. Але принаймні спробувати ми мали.
Перекладаю: проблема у кадрах, що приймають рішення та ведуть роботу на політичному рівні. Звісно, це недостатня робота посольств у США, Німеччині, Франції та інших ключових країнах. Одного Зеленського замало, аби затикати усі дірки.
2⃣ Де наша власна зброя?
Українська армія від початку війни відчуває велетенський дефіцит озброєння, зокрема набоїв. Їхня відсутність вартує життів військовим та мирним українцям. Тим не менш, за півтора роки ми так і не налагодили вироблення набоїв, мінометів, кулеметів, дронів тощо. Додам, що з дописів у ФБ відомо, як влада опирається зусиллям бізнесу, який намагається задовільнити ці потреби та виробити принаймні набої.
Якщо шукати російський агентурний вплив – почніть з цієї сфери. Поставте незручні запитання, чому за півтора роки ми не отримали виробництва власної зброї – та отримаєте цілком конкретні прізвища.
3⃣ Економічний фронт
Савромат наводить історичні приклади. Маленькі країни перемагали більшого ворога лише завдяки внутрішнім реформам. Реформи – це не створити наглядові ради у державних підприємствах і не запровадити англійську другою мовою. Реформи – це швидкі кроки, які дають +50% +100% +300% ефективності майже миттєво. Це зміни, які відчуваються на фронті. Перш за все, це мілітарізація економіки за прикладом Ізраїлю, але не лише це.
Подивіться на перелік реформ, які пропонує діючий уряд. Вони записані у меморандумі з МВФ. Змінити податковий режим, фінмоніторинг, повернення декларування, антикорупція, особливий статус ГТС… @об вашу мать! Як усе це допоможе перемогти пуйло?
Чому досі не перекрита “труба”? Чому ми качаємо нафту з росії на Угорщину, чому дозволяємо “ОТП Банку” заробляти сотні мільйонів на депозитних сертифікатах, коли Орбан дозволяє собі вчиняти антиукраїнські дії?
Складається враження, ніби урядовий квартал вже переміг росію, і тепер єдине, що його турбує – це отримати $1 трлн на розпил “Великого відновлення”.
Звідки цей ефект розслабленої ср@ки? Гадаю, від мільярдів доларів, які ллються рікою на уряд та НБУ в обмін на те, що українські військові віддають своє здоров\’я та життя на війні. Але хто сказав, що ми вже перемогли? Чому ЗСУ та волонтери працюють на межі сил, а економічний фронт займається розпилом потоків? Що станеться, якщо завтра Захід скаже нам: ну а тепер йдіть на мирні перемовини з рф?
Усе це не новина. Від початку війни лише й чути: робіть економічний фронт. Без економіки війну не виграти. Без економіки потім не витримати новий напад росіян. І що? Усе до ср@ки. Якщо вже росіянин вказує на провали України, це вкрай серйозний сигнал.
Як на мене, коріння цієї проблеми – у кадрах. Я не маю питань до власне Володимира Зеленського, він робить неймовірно багато. Але його оточення – нечувано дрібне та некваліфіковане, аби вирішувати навіть такі вочевидні завдання. Це не новина. Ми мали кадрову кризу ще до початку великої війни, зараз вона лише поглибшала. Потрібні професіонали, які в Україні є. Не активісти, не кадрові антикорупціонери, а практики та технократи, робочі конячки. І давайте нарешті це скажемо. Якщо вже економікою та політикою України керує Офіс президента, а Офісом – Єрмак, то починати треба з нього. Це він не витягує. Або некомпетентний, або ще з якойсь причини.
