Доброго вечора всім! Хочеться поділитись з вами наболілим… Сьогодні ввечері приблизно о 17 годині, в районі Чулочної фабрики біля магазина Квартал дитина сиділа на лавці і залишила на ній випадково телефон, зайшовши в магазин згадав, що залишив його на лавочці…. Коли вийшов на лавочці вже телефона не було, передзвонив мені з номера свого товариша, почали з чоловіком набирати його номер, йшов виклик (і так декілька разів), а потім його вимкнули. Мій син звернувся в магазин “Оптовик”, де встановлена камера і там було видно як цей телефон з лавки забрали люди – чоловік, жінка і дитина (дівчинка). І в цій історії мене найбільше вражає і обурює те, що наче нормальні люди зі сторони, як так коли телефонувала Мама і Папа, не відповісти і не віддати цей телефон?????
То не якийсь крутий і модний смартфон, трошки побитий, але він чийсь! І його шукають!
Чому люди такі безсердечні і підлі?Можливо це прочитають ті про кого ця розповідь, то мені просто хочеться сказати вам- на чужому нещасті, щастя і радості вам не буде!
Що коментують:
– Житомир повинен знати героїв в обличчя. Скиньте відео в мережу, хай їм стидно буде.
– Не залишайте цю історію просто так. Справа не в ціні, а в людському вчинку, тим більше такі непрості часи. А взагалі – дитині просто не пощастило, адже є купа добрих історій, коли телефони повертали власникам.
– Саме сумне те, що дитина бачить вчинки батьків.
– Якщо є відео то зверніться в поліцію, не залишайте це просто так, бо зараз це телефон, а згодом може бути щось інше, людей потрібно вчити разом з дітьми, як так.
– Вони фактично його вкрали, бо не взяти слухавку, коли дійсно на телефоні світиться, що тато чи мама телефонує, причому ж самі батьки! Верх цинізму. Тупікова данка еволюції(
– Ех люди люди… багатший від цього не станеш, але для когось то був свій світ цінний.
– Не тягніть. Звертайтесь в поліцію, повідомте, що відео є в магазині, завчасно попросіть зберегти власників магазину відео. А поліція в рамках кримінального провадження зможе його належним чином оформити як доказ.
– У мене теж дитина забула на лавці телефон. Я ту людину знала. Він з нашого будинку.Теж сидів і бачив, що дитина поклала на лавку, знає чия це дитина, але взяв і пішов в під\’їзд. Хоча дитина гралася на вулиці біля дому де він сидів. Поруч була моя подруга , яка відразу пішла до нього. Він без вагань віддав. Тому, що, по-перше, окрім нього нікого в дворі не було та іще те, це саме ключове було, що у дитини стояв пароль на телефоні і телефон без зняття цього пароля неможливо виключити, а також виключити звук на телефоні. Він просто забоявся і віддав. А потім просив іще у мене винагороду за телефон бутилку горілки.
