Коліматорний приціл – це не ноу-хау. До ручної стрілецької зброї конструкція прицілу була запозичена в авіації. А от у небі він виявився не досить ефективним, тому там від коліматору відмовились. Однак на початку розвитку військової авіації такі приціли були поза конкуренцією. Але на сьогоднішній швидкості та маневрах повітряних боїв, а разом з тим і дальністю ураження зброї «механіка» відходить у минуле.
Переваги
Конструкція коліматора складається з об’єктиву, лінзи та випромінювача, який потрібен для побудови проекції прицільної мітки. Таким чином відображається та сама електрична або цифрова мушка за допомогою якої і відбувається наведення зброї.
Коли використовується механічний приціл, то треба поєднати одразу чотири точки. Мова йде про дві на гребні цілика та ще по одній на мушці та мішені. Водночас коліматор Holosun, чи будь-якої іншої марки передбачає поєднання двох точок: ціль та прицільна мітка. Логічно, що для цього людському мозку потрібно менше часу, отже прицільну стрільбу можна вести швидше.
Але це твердження є не завжди вірним. Треновані та підготовлені бійці без складної техніки зі звичайною відкритою «механікою» можуть демонструвати такі результати, що не одразу в них можна повірити. Може здатися, що це мішень намальована навколо кульових отворів.
Проте така майстерність доступна далеко не кожному. В коліматорного прицілу є перевага над механічним. Річ у тім, що він дає можливість прицілюватись зі збільшенням. Тобто виходить, що такий приціл це майже оптика. Отже влучати в дрібні цілі на віддалені стає легше. Із коліматором доволі просто наводити зброю на невеликі мішені або віддалені зони. При цьому розмір прицільної мітки може варіюватися в межах 1-4 МОА (кутові хвилини).
Ще одна перевага коліматорів – можливість поєднання з приладом нічного бачення. Тобто з його допомогою можна прицілюватись в умовах недостатньої видимості, коли «механіка» стає безкорисною опцією.
Недоліки
Як це не прикро, але й у цього механізму є недоліки. Найочевидніший з них – вага та розміри. Коліматор доречно використовувати не в усіх випадках. Наприклад, у дальніх експедиційних походах, де зброя потрібна лише про всяк випадок зайве навантаження лише додасть клопоту. Там рушниця потрібна, якщо випаде зустріч з диким звіром, а для цього згодиться щось легке й невеличке.
Другий недолік – поле зору стрільця. Коліматорний приціл не можна використовувати у ближньому бою. Мова йде про дистанцію до п’яти метрів, де така конструкція а ні точності не додасть, а ні швидкості. На такій дистанції немає часу прицілюватись, особливо коли ця ціль є груповою та рухомою. При стрільбі «в упор» на перший план виходять навички, адже все прицілювання відбувається на інтуїтивному рівні. Для хорошого результату потрібна постійна практика.
Ще один доволі чуттєвий недолік – залежність від погодних умов. Наприклад, коліматор відкритого типу, де випромінювач нічим не захищений, буде не потрібним одразу як тільки на нього потрапить бруд. Якщо на випромінювач потрапили краплі дощу, сніг чи будь-який інший забруднювач, то у кращому випадку прицільна мітка буде менш помітна. За найгіршим сценарієм її зовсім не стане. При цьому в стрільця буде заминка, адже слід розібратися, чому не має мітки. Окрім забруднення ще може бути розряджена батарейка. Однак закритий коліматор такого недоліку вже немає. В такому випадку бруд осідатиме на об’єктиві, що одразу помітно.
Деякі вважають мінусом ціну приціл. Однак це доволі суперечливе твердження. Це швидше не недолік, а особливість коліматору. За все треба платити, в тому числі за технології.
