Марія та Дмитро – батьки чотирьох дітей: 13-річного Івана, 10-річної Кіри, 9-літнього Кості та 7-літньої Алли. Двоє з них усиновлені.
“Та ні, це не подвиг, а поклик душі. Батьківство – це велике щастя, але і постійна робота над собою…”
Рішення прийняти до своєї родини дітей через усиновлення було свідомим.
Кіра завжди мріяла про сестричку. Вони – про третю дитину. Тому твердо вирішили: обирають шлях – батьківство через усиновлення.
“Ми розуміли, що це нелегко, бо діти вже соціалізовані, і у них сформовані певні звички, які часто треба перевиховати”, – розповідають і зізнаються, що у перші два місяці виховання усиновлених дітей вони це відчують…
“Чому б не здійснити мрії одразу двох – Кіри та разом з тим ще і дитини, яка мріє про сім\’ю? “, – розмірковувало подружжя під час вечірньої розмови. Тоді вони ще не знали, що дітей, яких вони зроблять щасливими, буде більше…
Важливий критерій – дівчинка – сестричка для Кіри, а також вік – від 3-ох до 8- ми років. Або ж …двоє.. Але дівчинка обов\’язково.
Так і сталося. Родина стала багатшою одразу на двох діток. Костя і Аллочка – братик і сестричка. Щасливий день, коли діти поповнили їхню сім\’ю, запам\’ятався – 31 серпня 2022 року.
Дмитро згадує, як вони виходили з автобуса і якою маленькою йому здалася Аллочка.
«Така «кнопочка». Мені тоді здалося, що вона меншою була, ніж валізи..», – посміхається.
Вже у своїй новій оселі Лола (ред. – так називають у родині Аллу через її любов до ляльок Lol) заснула. «Костя ж не спав, роздивлявся і дуже хвилювався. Не менше хвилювалися й ми», – згадують батьки.
Кіра ж, яка мріяла завжди про сестричку, дуже зблизилася з Костею. У них багато спільного, особливо люблять футбол. Футболом у родині займаються троє – Ваня, Кіра та Костя: вони відвідують ДЮСШ “Полісся” . Аллочка ж – гімнастка.
Діти різні вдачею, кажуть батьки. Найстарший – більш стриманий та серйозний, Кіра – імпульсивна і перфекціоністка, у неї скрізь порядок. Костя – надзвичайно добра дитина. « Він душу віддасть і до всіх тягнеться. Аллочка ж у нас королева. У неї дзеркало – найулюбленіша річ», – посміхаються батьки.
Тепер у родині щастя ділять на шістьох і навіть на сімох: французький бульдог Соболь – улюбленець дітей та член їхньої родини.
«Зараз у нас повно планів та ідей, – говорить тато під час арттерапії, намалювавши повною “осінню чашку кави”. – Я знаю, що все розпочате треба довести до кінця. А головне – дітей виховати справжніми людьми. Ось тоді моя чашка кави справді буде повною, і я її вип\’ю, бо знатиму, що ми з дружиною все зробили правильно…»
