Депутати Овруцької міської ради вимагають не порушувати права на соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

На засіданні позачергової сесії Овруцької міської ради 02.10.2023р. прийняли текст офіційного звернення депутатів міської ради щодо недопущення зменшення соціальних гарантій і соціального захисту та порушень прав постраждалого від аварії на Чорнобильській АЕС населення. Які запропоновано було в державному бюджеті на 2024 рік Кабінетом міністрів України.

Справа захисту інтересів чорнобильців справа не тільки громадських організацій та органів влади на місцях а і всіх та кожного. Тому, що Закон України про державний бюджет 2024 стосується не тільки чорнобильців а і всіх і кожного: зокрема, що стосується виплат за рішенням суду. А саме визначити розмір мінімальної заробітної плати на рівні 1600 грн, яка застосовується, як розрахункова величина для обчислень виплат за рішенням суду.

І прикладом тому є офіційне звернення депутатів Овруцької громади. Що є прикладом для інших громад як Коростенського району так і Житомирської області та всіх інших областей територія яких підпала під зону радіаційного забруднення і де є люди які отримують компенсаційні виплати по рішенням судів.
Давайте подякуємо міському голові, секретарю та депутатам міської ради за оперативне реагування та відстоювання прав і свобод громадян України.

Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Разом з тим, статтею 8 проекту Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік», який внесений на розгляд Верховної Ради Кабінетом Міністрів України, передбачається встановити з 1 січня 2024 року мінімальну заробітну плату – 7100 грн., з 1 квітня – 8000 гривень. Водночас, в абзаці четвертому цієї ж статті встановлюється мінімальна заробітна плата у розмірі 1600 грн. як розрахункова величина для обчислення виплат за рішенням суду.

Насамперед, прийняття вказаної норми призведе до порушення Конституції України, відповідно до якої при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя статті 22).

Крім того, запропоноване встановлення різних розмірів мінімальних заробітних плат, що застосовуються як певні величини щодо встановлення розмірів оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці, є некоректним, а також не узгоджується із Законом України «Про оплату праці», який не передбачає наявності різних рівнів мінімальних заробітних плат.

Конституційний Суд України у Рішенні від 13.09.2023 року № 7-р(І)2023 зазначив, що зі змісту статті 8 Основного Закону України, заснованих на її приписах юридичних позицій Конституційного Суду України, а також міжнародних актів, у яких викладено розуміння юридичної визначеності, убачається, що принцип верховенства права вимагає від законодавця встановлювати чітке, зрозуміле, однозначне, прогнозоване правове регулювання суспільних відносин для забезпечення стабільного правового становища людини, не допускати довільної відмови від взятих державою на себе зобов’язань, гарантувати належний захист правомірних (легітимних) очікувань особи.

У цьому ж Рішенні Конституційний Суд вкотре наголосив на засадничому характері позитивного обов’язку держави перед громадянами України, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та на потребі надання таким особам особливого статусу та забезпечення державою їм посиленого соціального захисту.

Застосування зменшеного розміру мінімальної заробітної плати в окремих випадках призведе до порушення ст. 43 Конституції України, якою гарантується, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Положення статті 16 Основного закону України зобов’язують державу нести відповідальність за впровадження системи заходів щодо розв’язання проблем, пов’язаних із забезпеченням захисту прав, інтересів, гарантій, наданих особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та прямо зазначають, що забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи – катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов\’язком держави.

Тобто, покладення Конституцією України на державу обов’язку захищати осіб, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи, вказує на особливий статус таких осіб у контексті їх соціального захисту та охорони здоров’я, а відтак – обумовлює посилений їх соціальний захист.

Запровадження зменшеного мінімального розміру заробітної плати призведе до зменшення соціальних гарантій саме для осіб, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки у рішеннях судів, винесених за позовами саме цієї категорії громадян, застосовується мінімальний розмір заробітної плати.

У рішенні Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021 встановлено, що держава може змінювати законодавче регулювання у сфері соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, проте в разі зміни такого регулювання вона не повинна вдаватися до обмежень, що порушують сутність їх індивідуальних прав, а досягнутий рівень соціального захисту має бути збережено.

Також Конституційним Судом у рішенні від 17.07.2018 №6-р/2018, виходячи зі змісту ст.16 Конституції, було наголошено на конечній потребі зберігати генофонд Українського народу, яка «викликана перш за все незадовільною екологічною ситуацією, спричиненою, зокрема, Чорнобильською катастрофою, наслідком якої стало погіршення стану здоров’я населення, демографічний занепад, зростання смертності потерпілого від Чорнобильської катастрофи населення, захворюваності дітей, підвищення рівня інвалідизації населення. Вкрай серйозними наслідками, породженими цією катастрофою, є також проблеми соціально-психологічного характеру у постраждалих від Чорнобильської катастрофи громадян».

Крім того ж, конструкція – «для обчислення виплат» – не відповідає принципу правової визначеності, оскільки невідомо, які саме виплати підпадають під дію цієї норми, що в цілому, призведе до різного тлумачення вказаної норми та неоднозначності при її правозастосуванні.

Надзвичайна актуальність вирішення проблем, обумовлених Чорнобильською катастрофою, знайшла відображення і в інших законодавчих актах. Зокрема, Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

На території Овруцької громади проживає понад 19200 осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, зокрема, 1530 осіб 1 категорії – це особи з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи; 962 особи 2 категорії; 13310 осіб 3 категорії; діти – постраждалі внаслідок аварії ЧАЕС 2919, в тому числі 37 дітей, які мають інвалідність внаслідок захворювань пов’язаних з аварією на ЧАЕС; 480 вдів, смерть рідних пов’язана з наслідками зазначеної аварії.

Соціальний захист осіб, зазначених вище, полягає у Чорнобильських виплатах, які прив’язані до мінімального розміру заробітної плати, і прийняття вказаної норми призведе до суттєвого зменшення пільг та компенсацій.

Основна маса населення, яка забезпечується цими компенсаціями – це особи, на долю яких випали усі наслідки аварії на ЧАЕС. Це і відселення, втрата майна, роботи, хвороби. В цілому, регіон і на сьогодні долає соціально-економічну катастрофу, до якої призвела Чорнобильська катастрофа.

Підсумовуючи викладене, зазначаємо та звертаємо увагу на те, що жодним чином не допускається з боку держави порушення сутності права на соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, їх дискримінація, натомість держава повинна вживати всіх заходів для гарантування прав людини, їх забезпечення, захисту та відповідного сприяння реалізації.

Вимагаємо виключити та не допустити прийняття абзацу четвертого статті 8 проекту Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» з метою недопущення зменшення соціальних гарантій і соціального захисту та порушення прав постраждалого від аварії на Чорнобильській АЕС населення.