У 1896 році в Житомирі на Вільсько-Шосейній вулиці (тепер проспект Миру) відкрилася «Парова фабрика дерев\’яних чобітних цвяхів, колодок та інших дерев\’яних виробів». Заснував фабрику купець 2-ї гільдії Тайбер Рудольф Карлович (1837 – 23.11.1914), який прибув до Житомира з польського містечка Бяла-Подляська, де він з 1874 року володів аналогічною фабрикою.
Помер Рудольф Карлович у Житомирі, похований на Польському цвинтарі. У спадок власниками фабрики стали його сини. На підприємстві працювало до 150 працівників. Середньорічна сума виробництва становила близько 60 000 рублів. Фабрика була обладнана спеціальними верстатами та паровою тартаком. Човні вироби фабрики мали великий попит і були високої якості. На виставках у містах Одесі, Любліні та Ченстохові вони отримали срібні медалі.
У роки радянської влади фабрику націоналізували та назвали “шпилько-колодковою”. У 1921 році на ній було зайнято 156 працівників. Через перебої з сировиною у роки фабрика часто простоювала. 7 листопада 1935 року Шпилько-колодкову фабрику перепрофілювали на панчоху. Старий її будинок зберігся, виросли нові корпуси (фото вгорі). Тепер Житомирська панчішна фабрика “Україна” – найбільше підприємство подібного профілю в Україні, яка зуміла втриматися на плаву та вижити у ринковій економіці після розвалу СРСР. Понад 30 відсотків продукції житомирських панчішників йшло на експорт. За роки свого існування фабрика здобула чимало почесних нагород.
Автор фотографії фабрики 2010 року – Рівноважний
P.S. У квітні 2021 року фабрику було продано. Власником підприємства став ТОВ “Епіцентр К”. Усі будівлі зносяться, а на їхній мрії планується спорудження гіпермаркету та житлових комплексів.
