Відомому письменнику з Житомира Валерію Шевчуку збирають кошти на ліки і проживання.
Про це повідомила виконавча директорка українського ПЕН-клубу Тетяна Терен.
“Чотири роки тому ми з фотографом Олександром Хоменком побували в “домі на горі” Валерія Шевчука за Києвом – одного з наших найвидатніших прозаїків-шістдесятників. Це була найдовша (6-річна) історія відмов, після яких нам усе ж вдалося записати розмову для проєкту “RECвізити”.
Валерій Шевчук для мене – приклад людини і автора, який дуже рано чітко визначив свій шлях і ніколи з нього не сходив. “Я ставив перед собою завдання не мале, – казав Шевчук, – повернути українській літературі її гуманістичне обличчя в межах світового гуманізму”. Водночас, якщо озиратися на пройдений ним шлях, результатом якого є понад 150 художніх і наукових книжок, можна сказати, що ще одним завданням письменника було – охопити українську історію від найдавніших часів до сучасності. “Дім на горі” і “Три листки за вікном” – це вершини нашої прози, і їхній автор живе поруч з нами.
Сьогодні Валерій Шевчук потребує нашої допомоги.
Через діабет пан Валерій уже вдруге протягом останнього місяця опинився на стаціонарі в лікарні. Оскільки в його будинку зараз немає опалення, до весни письменник буде жити у пансіонаті для діячів культури. На ліки і проживання на найближчі місяці потрібно близько 100 тисяч гривень.
Щоби підтримати Валерія Шевчука, можна перерахувати кошти на його картку: 4119971011515469.“
“Ганьба – і для суспільства, і для влади, а для академічної й письменницької спільнот – і поготів. Країна, в якій її найвидатніші письменники і вчені полишені напризволяще, не має шансів на майбутнє (а Шевчук – це не лише видатний письменник, а ціла енциклопедія на ногах. Академія наук не зробила його академіком, Спілка письменників не подбала про висунення на Нобелівську премію, а Інститут книги не перейнявся перекладом на європейські мови жодної його книжки. Отак шанують українці живих класиків, цінують свою спадщину, а потім обурюються, що світ не помічає їхніх культурних надбань. Чи це щось хронічно українське, чи залишки совка неперетравленого, чи всесвітянська дурість? А пафосу національної величі – хоч гать гати!)
P. S. За день до великої війни, 23 лютого 2022 р. я придбав за символічну суму – бл. 100 грн. у вид-ві “Либідь” два фоліанти Шевчукової “Музи Роксоланської”, які – за собівартістю – мали би коштувати принаймні кілька тисяч. Одне з найстаріших видавництв, яке видавало ці книги, незадовго перед тим ліквідувалося…”, – пише науковий співробітник Інституту літератури ім. Шевченка НАН України Вадим Василенко.
Більше деталей про цю ситуацію стало відомо з коментарів:
Вале́рій Олекса́ндрович Шевчу́к — український письменник-шістдесятник, майстер психологічної і готичної прози, автор низки літературознавчих та публіцистичних праць, інтерпретатор українського літературного бароко. Молодший брат письменника та радянського дисидента Анатолія Шевчука.
Терен також нагадала, що підтримка для кожного письменника – це читання його книжок. “У Валерія Шевчука якраз є прекрасні нові видання, і ви можете їх замовити для своєї бібліотеки і на подарунок – вашим друзям та іншим бібліотекам. Наукові видання Валерія Шевчука видає видавництво “Кліо”. Прозові твори пана Валерія, зокрема “Дім на горі”, “Три листки за вікном” і “Птахи з невидимого острова”, видало видавництво «Абабагаламага»,” – зазначила вона.
