Подія трапилась у Житомирі в одному із супермаркетів міста.
“Сьогодні зіткнулася з ситуацією,яка дуже збентежила,хочу поділитися і закликати людей до того,щоб трохи замислитися над тим, завдяки кому ми спимо спокійно у теплих домівках..і яке повинно бути відношення до наших Героїв!
Сьогодні гуляли з сином по Глобалу і пішли до вбиральні. Син зайшов, а я лишилася з пакетами чекати. На порозі вбиральні (що біля Вайкікі), стояв військовий, у розгубленому стані і запитав у працівниці: “То що, неможна?” Він вийшов і розгублено дивився по сторонах, щось бурчав. Я поцікавилась, чи можу чимось допомогти, що сталося? І знаєте у чому йому відмовили??? Запити пігулку водою з під крану!!! Я дістала води пляшечку з пакета,дала йому, бо він після кантузії, шум у голові, казав, що треба терміново випити пігулку, каже: “За що я воюю, якщо навіть води з під крану не можу випити“, – це його слова. Від них просто сльози на очі накотились і відчула великий сором за ту жінку, яка йому відмовила. За що воював мій покійний чоловік, за що воює під Авдієвкою мій юний син, за ось таких неблагодарних…
Чи війна стосується тільки тих, у кого рідні воюють? Добре, що в нас більш менш тихо та безпечно, то вже деякі люди призабулися, що війна… А коли тривога, то іноді чую: задовбала ця тривога, задовбала ця війна… І чую від людей, який ніяким чином війна не затронула… Просто виє сирена і їх це задовбало… Так хочеться відповісти грубо, але стримуюсь, ковтаючи сльози, бо боляче від втрати коханого чоловіка, боляче щодня, щоночі сходити з розуму від страху за сина, який там у тому пеклі…
Хотілося би,щоб усі люди однаково з повагою та турботою відносились до наших Героїв,до кожного хто у військовій формі!!!“, – зробила допис у фейсбук Валентина Статівченко.
Реакція житомирян на цю новини у мережі фейсбук:
