Минуло десять років від дня смерті видатного українця Якова Зайка – Лицаря Небесної сотні, Героя України. Патріот, Державник, політичний, громадський діяч. Борець за незалежність України, народний депутат України першого скликання. Мій старший товариш і побратим, в якого я вчився, якого любив і глибоко шанував.
В кінці 80-х на початку 90-х Яків Зайко був мозком і мотором «Житомирської революції», яка завершилась перемогою в місті національно-демократичних сил і повною поразкою владної комуністичної номенклатури. На мітинги, організовані Яковом Яковичем, приходили десятки тисяч людей. Його підтримували працівники найбільших підприємств міста, любили і поважали житомиряни і друзі за енергію, гострий розум, простоту, чесність, порядність, людяність.
У Верховній Раді першого скликання рішення про створення антикомуністичної опозиції – Народної Ради, яка в 1990 внесла ключовий вклад для ухвалення Декларації про державний суверенітет, а в 1991 році – Акту проголошення Незалежності України, готував і зачитував із трибуни Парламенту Яків Зайко.
Пройшов всі три українські майдани – Студентський, із особистою голодівкою на граніті в 1990-му, Майдан-2004 і Майдан-2014 – від першого й до останнього свого дня.
Журналіст, засновник першої незалежної української газети «Голос Громадянина», письменник (за його словами, «очевидець»). І ще – трудяга, незамінний Літописець. Зібрані ним документи і свідчення здобуття Державної незалежності в кількох томах видані Асоціацією народних депутатів України, знаходяться в найбільших бібліотеках країни.
Йде війна. Росіяни хочуть знищити Україну і українців, стерти історичну памʼять про незалежну Українську державність. Тому свідчення нашої боротьби за Незалежність, зібрані Яковом Зайком, як ніколи є надзвичайно цінними.
Вчора вшанували памʼять Якова Зайка в Житомирі, де він похований.
Вдячність Житомирській міськраді за організацію заходу вшанування Viktor Kliminsky Ilona Kolodii
Спочивай з Богом, друже!
