Цікаво, що перші грошові купюри УНР звалися не гривні, як багато хто вважає, а … карбованці, і випущені вони були вже через місяць після проголошення УНР – у грудні 1917 року.
1 березня 1918 року Центральна Рада прийняла закон про запровадження нової грошової одиниці – гривні, яка поділялася на 100 шагів і дорівнювала 1/2 карбованця.
Зворотній бік купюри на першому фото
Протягом 1918 року в Берліні було видрукувано грошові знаки у 2, 10, 100, 500, 1000 та 2000 гривень (проекти двох останніх було виконано вже після проголошення гетьманату на чолі з Павлом Скоропадським).
Ескіз першої купюри, оздобленої досить простим геометричним орнаментом, виконав Василь Кричевський, трьох наступних — Георгій Нарбут. Гривневі купюри Нарбута, як і попередня, відзначалися вишуканим оформленням.
Так, в ескізі 10-гривневої купюри Нарбут використав орнаменти українських книжкових гравюр XVII століття, 100-гривневої — зображення робітника з молотом та селянки з серпом на тлі розкішного вінка з квітів і плодів, 500-гривневої — свою улюблену алегорію “Молода Україна” у вигляді опроміненої дівочої голівки у вінку (завдяки цій деталі купюра отримала гумористичну народну назву “горпинка”).
А ще випускалися цінні папери:
Після приходу більшовиків до влади деякий час в УСРР ходили власні гроші:
І ще деяка інформація про те, які грошові купюри ходили під час німецької окупації.
У вересні 1941-го, після відступу Червоної армії, у людей на руках залишалися радянські рублі та червінці з серпами, молотами і портретами Леніна. Не кожний ризикував піти з такими грішми на базар, далеко не кожен їх приймав.
Відроджувалися первісні традиції натурального обміну. Втім, незабаром німці дали добро на обіг грошей з Леніним, – створити альтернативну грошову масу вони поки не могли, а багато поточних питань не вирішувалися без готівки.
Паралельно окупаційні власті потроху запустили в обіг свої марки, якими розплачувалися за товари і послуги.
Між радянськими і німецькими грішми встановився простий курс: червінець за марку. Ситуація з платіжними засобами впорядкувалася тільки до літа 1942 року.
Райхскомиссар України видав постанову про грошову реформу. Вона сповіщала, що всі грошові знаки СРСР вилучаються з обігу, крім купюр у 1 рубль і 3 рублі.
Замість старих грошей Центральний емісійний банк України, розміщений у столиці райхскомиссариата – Рівному, – випустив серію окупаційних карбованців. На них були зображені орли зі свастиками й “вільні українці й українки”.
На ста карбованцях, зокрема, був умовний портрет робітника. А на двохстах – селянка.
Співвідношення залишалося колишнім: 10 карбованців за одну райхсмарку. Населення з 6 по 25 липня 1942 року могло обміняти радянські гроші на нові, з розрахунку рубль за карбованець.
Однак у постанові обумовлювалося, що “банкноти будуть вилучені з обміну, якщо не буде доказів, що вони придбані законно”, і багато власників великих сум у червінцях просто не знали, як підступитися до обмінного бюро.
Насторожувало і те, що обмінювалися на готівку тільки купюри в 5 рублів і 1 червінець, а за більші гроші давали всього лише банківську розписку…
До всього цього, партизанські загони ОУН-УПА після війни теж випускали свої купюри:
