ПІЧ РОЗТОПЛЮ…
Холодну піч помалу розтоплю –
Вона вже заскучала за дровами!
Тепла животворящого наллю
В кімнату, мов колись – в хатину мами.
Знов повернусь у молоді літа
І стану знов таким сільським до краю!
А тільки піч уже не та, не та,
І мами поруч, як тоді, немає…
м. Житомир, Василь Головецький
