30 серпня на вулиці Вітрука у Житомирі внаслідок ДТП загинула 92-річна пенсіонерка. Вона потрапила під колеса вантажівки. За кермом сміттєвоза «Daf» перебував 29-річний житель Романівської громади. Він здавав заднім ходом під’їзною дорогою, та не помітив жінку.
Корольовський районний суд м. Житомира визнав водія винним у порушенні правил, що спричинили смерть, але вирок на думку онучки загиблої – несправедливий.
“30 серпня 2024 року в Житомирі сміттєвоз заднім ходом наїхав на мою бабусю — Ніну, 92 роки. Це сталося у дворі, біля її під’їзду. Внаслідок наїзду бабуся загинула. Смерть настала не миттєво — вона померла за кілька хвилин під колесами техніки.
Сміттєвоз належить КП «Автотранспортне підприємство 0628» Житомирської міської ради. Це не приватна компанія — це комунальна структура, підконтрольна місту.
Водій працював у складі екіпажу. За інструкціями, задній хід у житловій зоні має виконуватись під контролем і страхуванням. Але цього не було зроблено.
⸻
Корольовський районний суд м. Житомира визнав водія винним у порушенні правил, що спричинили смерть.
Але вирок виглядав так:
– 5 років — умовно,
– 3 роки іспитового строку,
– 2 роки позбавлення прав,
– моральна шкода — 100 000 грн,
– а підприємство — взагалі не залучене до відповідальності.
Комунальна структура, яка забезпечує життєдіяльність міста, — відсутня в обвинувальному акті.
⸻
Я не мовчала. Надала всі документи, брала участь у судових засіданнях, де іноді через зв’язок не чула навіть ходу справи.
А коли почала говорити публічно — зіткнулась із тим, що болить не менше за саму трагедію:
суспільним газлайтингом.
У коментарях я побачила:
– «Всі можуть помилитися»
– «Це просто нещасний випадок»
– «Бабусі було 92, що ви хочете?»
– «Це ваша вина, що не догледіли»
– «Ви хочете нажитися»
– «Бідний водій, не чіпайте його»
Мене намагались змусити засумніватись у реальності, де людина гине, а винного жаліють більше, ніж загиблу.
⸻
В Україні вже були летальні випадки наїздів сміттєвозів — і знову, безкарність, умовні строки, виправдання.
⸻
Я не хочу помсти. Я хочу розголосу, справедливості і відповідальності.
Щоб ніхто не гинув у себе під вікнами через порушення, які чомусь усі готові пробачати.
Бо завтра це може бути не моя бабуся. А ваша мама. Або ваша дитина“, – наголосила онука загиблої.
