Опублікований текст угоди між Україною та США щодо створення спеціального Фонду інвестицій у критичні галузі української економіки викликав чимало запитань.
Документ містить загальні формулювання й фактично не розкриває деталей, які стосуються ключових аспектів функціонування цього фонду — як-от структура управління, механізми прийняття рішень або гарантії збереження українського контролю.
Хоча раніше прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявляв, що керування Фондом буде здійснюватися на паритетних засадах — 50 на 50 між Україною та США, у самому тексті про це не згадується. Всі ці деталі, як зазначено в угоді, мають бути врегульовані окремим документом — договором про обмежене партнерство, який ще не підписаний і не оприлюднений.
Ще одне чутливе питання — зобов’язання України і відсутність конкретики щодо внесків з боку США. Україна зобов’язується перераховувати до Фонду 50% доходів від видачі нових ліцензій на користування надрами, а от жодних конкретних сум чи гарантій фінансування з боку США угода не містить. Згадується лише, що у випадку продовження військової допомоги, поставки озброєння можуть бути зараховані як американський внесок у Фонд.
Окрему увагу варто звернути на формулювання щодо участі Фонду (фактично — американських партнерів) у видобутку корисних копалин та реалізації інфраструктурних проєктів. Хоча прямого права пріоритетного доступу до ресурсів для американських компаній не прописано, угода надає їм низку переваг.
Серед таких привілеїв:
- Якщо Партнерство (тобто Фонд) офіційно зацікавиться певним проєктом у сфері надрокористування або інфраструктури, то заявник на відповідну ліцензію буде зобов’язаний вести з Фондом добросовісні переговори. А також — утриматися від пропонування будь-якій третій стороні значно вигідніших економічних або фінансових умов, ніж ті, які запропоновані Партнерству.
- Усі спеціальні дозволи на користування надрами, які стосуються природних ресурсів, мають містити пункт, що надає американському партнеру право вести переговори щодо купівлі видобутої продукції на ринкових умовах протягом усього строку дії дозволу.
- Отримувач ліцензії повинен також у визначений період (умови будуть вказані в договорі про обмежене партнерство) утримуватись від надання будь-якій третій стороні кращих умов на купівлю продукції, аналогічної за обсягом або якістю.
Водночас у тексті угоди відсутні чіткі положення про те, що всі інвестиції Фонду протягом перших 10 років будуть спрямовані виключно на розвиток українських проєктів — попри те, що саме це раніше озвучували посадовці. Так само угода не містить жодних прямих заборон на виведення капіталу з Фонду чи використання його в інтересах лише одного з партнерів.
Крім загального формулювання про створення “флагманського механізму стимулювання прозорих, підзвітних та орієнтованих на майбутнє інвестицій у критично важливі сектори економіки України”, більше конкретики щодо діяльності самого Фонду — немає. Невідомо, чи виступатиме він безпосереднім інвестором у проєкти, чи радше координатором або розпорядником коштів.
Таким чином, головний документ, який визначатиме умови реального функціонування механізму, — договір про обмежене партнерство — наразі відсутній. Саме він має розкрити всі ключові положення, про які згадуються в оприлюдненій угоді лише загальними фразами. Відтак, оцінити реальні наслідки для української економіки та національних інтересів наразі неможливо — до моменту публікації повного пакета документів.
