Під час обміну полоненими “1000 на 1000” додому з російської неволі повернулися двоє жителів Бердичева — Олександр Трушевський та Владислав Кондратюк. Обидва — воїни 139-го батальйону 115-ої окремої бригади територіальної оборони.
У коментарі мама Владислава Кондратюка Людмила Назарчук розповіла, що її сина звільнили під час першого етапу обміну полоненими за формулою “1000 на 1000” 23 травня 2025 року. Владислав перебував у полоні 2 роки 2 місяці, пише Суспільне.
“Зв’язок із сином зник 27 березня 2023 року. 24 березня він пішов на бойове завдання. Це було на Куп’янському напрямку на Харківщині. А 27 березня з військкомату сповістили, що він пропав безвісти. Проте ми руки не опускали, ми шукали всюди всіма правдами і неправдами. І одного разу побачили Владислава на російському каналі серед полонених, які сиділи з зав’язаними очима. На це було страшно дивитися. Офіційно підтвердили те, що Владислав у полоні, набагато пізніше. Загалом він провів у неволі 2 роки і 2 місяці”, — розповіла мама воїна.
За її словами, Владислав Кондратюк добровольцем пішов захищати Україну на початку повномасштабного вторгнення.
“У 2015-2016 роках син пройшов АТО. Потім повернувся на свою роботу, а у перший день повномасштабної війни сам добровільно пішов захищати Україну, бо він вже воював і бачив, що це таке, що несе ця війна, яку розруху, і тому пішов, не вагаючись”, — сказала Людмила Назарчук.
За словами матері воїна, до війни Владислав Кондратюк працював у податковій міліції.
“Владислав закінчив Державний податковий університет у Ірпені. Працював старшим оперуповноваженим у податковій міліції в Житомирі. Звідти добровольцем пішов на фронт. Коли він був у полоні, то я отримувала звісточку від сина, яку передавав Червоний Хрест, а також омбудсмен на зустрічі у Житомирі. Найщасливішим днем стало 23 травня, коли ми отримали повідомлення, що син вже в Україні, його звільнили з полону. Спочатку про це розповів волонтер, а потім передали телефон Владиславу. Це були неймовірні відчуття, хотілося на весь світ кричати, що дитина нарешті вдома. Ми кожен обмін чекали і сподівалися. І нарешті мрія здійснилася. Дякуємо усім, хто сприяв цьому. Нехай усі наші полонені повернуться”, — сказала Людмила Назарчук.
Владислав Кондратюк
Під час третього етапу обміну “1000 на 1000”, який відбувся 25 травня, додому з російського полону повернувся житель Бердичева Олександр Трушевський.
Про це розповів тато воїна Ігор Трушевський.
За його словами, Олександр Трушевський пішов добровільно у військо на початку повномасштабного вторгнення Росії.
“До війни Олександр працював на меблевому виробництві. Перед тим він закінчив профтехучилище №4 у Бердичеві, де здобув професію електрозварника і слюсаря-сантехніка”, — розповів тато воїна.
Олександр служив у 115-ій окремій бригаді територіальної оборони, у 139-ому батальйоні Бердичева.
“Спочатку син був під Бахмутом, а потім його перевели під Куп’янськ, у Харківську область. 27 березня 2023 року він потрапив у полон. Нам подзвонили і сказали про це, а потім ми побачили у російських соцмережах, як він зі своїм товаришем вели пораненого”, — сказав Ігор Трушевський.
За його словами, 25 травня 2025 року родина отримала радісну звістку.
“Спочатку нам прийшло sms-повідомлення, що Олександра звільнили з полону, а потім ще передзвонили з Координаційного штабу і підтвердили це. Нас переповнювали емоції, які не можна описати словами. Зараз син на реабілітації, ми спілкуємося з ним телефоном щодня”, — розповів Ігор Трушевський.
Олександр Трушевський
