«Graj skrzypku, graj!» — відоме старопольське танго 1930-х років, яке існує у польській та єврейській (їдиш/івритській) версіях.
Це ностальгійна пісня про музику як розраду в складні часи. Образ скрипаля символізує пам’ять, втрату й водночас надію. Танго було популярне у міжвоєнній Польщі, особливо в багатонаціональному міському середовищі, де польська та єврейська культури тісно перепліталися.
Мелодія сумна, але тепла — її часто виконують як спогад про зниклий світ довоєнної Східної Європи.
