5 квітня 2026 року село Хажин Семенівської громади на Житомирщині огорнула глибока скорбота. Місцеві жителі, бойові побратими та рідні зібралися, аби провести в останню путь двох рідних братів-близнюків — Сергія та Олександра Горобців. Вони разом народилися, не уявляли життя одне без одного, разом пліч-о-пліч боронили Україну від російських окупантів і, на превеликий жаль, разом прийняли свій останній бій.
“Мамині крила, мамина надія”
Сергій і Олександр народилися 28 грудня 1994 року в селі Хажин. Із самого дитинства вони були нерозлучними. Друзі та односельці згадують їх як надзвичайно світлих, привітних та доброзичливих хлопців, які всього у житті досягали власною працею.
«Мама втратила одразу двох Синів-Соколів… Красені. Мамині крила. Мамина надія… Цей біль неможливо виміряти словами. Це рана, яка назавжди залишиться у серці матері — і в серці всієї громади», — так гірко відгукнулися про втрату в Семенівській сільській раді.
Разом в одному екіпажі БпЛА
Після школи брати разом здобували освіту в Бердичівському фаховому коледжі промисловості, економіки та права. Згодом пройшли строкову службу в Національній гвардії України і підписали контракт, продовжуючи службу в Одесі.
Під час повномасштабного вторгнення Росії брати служили у батальйоні безпілотних систем 11 бригади Нацгвардії, у підрозділі «Ластівка». Вони навіть на війні прагнули бути поруч: Сергій швидко опанував фах пілота БпЛА, а Олександр став штурманом. Бойовий командир взводу на псевдо «Хьюстон» згадує, як Олександр тоді сказав: «Це — наша мрія, щоб працювати разом».
Їхній екіпаж був надзвичайно ефективним. Саме на рахунку братів Горобців був перший збитий «шахед» бригадою в Одеській області. Разом вони професійно знищували російські розвіддрони, «Гербери», ударні «Ланцети» та інші повітряні цілі противника. Побратими називали їх «золотими хлопцями», які завжди виконували поставлені задачі та приходили на допомогу з гумором і щирістю.
📌 Читайте також:
Останній політ “Ластівок”
Трагедія сталася 17 березня 2026 року в районі населеного пункту Брускинське на Херсонщині. Сергій та Олександр загинули під час виконання бойового завдання внаслідок прямого влучання в їхній екіпаж російського дрона.
У полеглих Героїв залишилися згорьовані мама, дядько та старший брат Юрій, який також захищає Україну і був для них справжнім прикладом. А ще — молоді дружини та п’ятеро дітей на двох, яких вони безмежно любили:
- У Олександра залишилися дружина Аліна, 7-річна донька Маргарита та 10-місячний син Артур.
- У Сергія — дружина Таня і донечки: 8-річна Мілана, 2-річна Соломія та 11-місячна Софійка, яку батько встиг побачити у своєму житті лише протягом трьох днів…
4 квітня з воїнами попрощалися в Одесі, а 5 квітня їх навічно прийняла рідна земля в селі Хажин. Світла пам’ять і вічна шана братам-Героям, які віддали найцінніше за незалежність нашої держави.
