У селі Червона Воля Городницької громади на Житомирщині розпочали громадське обговорення щодо зміни назви населеного пункту. Жителі запропонували кілька варіантів, однак єдності у думках поки немає. Водночас експерти зазначають: документальних підтверджень ідеологічного походження нинішньої назви в архівах не виявлено.
Як повідомила секретар Городницької селищної ради Тетяна Маруш, рішення про старт обговорення ухвалили 25 лютого 2026 року на засіданні виконкому. Станом на 17 квітня найбільшу підтримку серед мешканців має варіант «Добра Воля».
“На сьогодні 48% бажають мати назву Добра Воля, 13% хочуть, що село називалося Мирне. Були також цікаві пропозиції щодо назви, але вони набрали всього 1-2%. Це — Красна Воля, Писанка, Вишневе. Хтось один навіть Богданівка запропонував назвати. Оскільки майже половина опитаних висловилися за назву Добра Воля, тому ми вирішили зупинитися на цьому. Втім, опитування ще триває”, — сказала Тетяна Маруш.
За її словами, 28 червня 2026 року на основі результатів обговорень підготують проєкт рішення щодо перейменування. Документ винесуть на розгляд сесії селищної ради, а після затвердження передадуть до Кабінету Міністрів України.
Місцева краєзнавиця Галина Потайчук розповіла, що досліджувала історію села та походження його назви. За її словами, одна з версій пов’язана з подіями часів татарських набігів і подальшим заселенням території втікачами.
“Колись за часів татарської навали із Костополя йшли татари через наше село на Білорусь — на місто Могильов. І вони тут все знищили, все населення знищили. Через це тут місцевого населення як такого не залишилося. Потім, коли були поміщики, коли людей гнобили, то вони тікали та переховувалися в довколишніх лісах. Адже там були болота та густі ліси. Тут вони збиралися з різних сторін. І відчули волю. Їм було добре, бо не було пригноблення, не було панів. Люди відчували, що їм добре, і назвали село Добра Воля”, — сказала Галина Потайчук.
За словами краєзнавиці, з середини XVII століття і до 1922 року село мало назву Воняча.
“Вважають, що тут був бій із поляками. І коли їхав польський воєначальник, то було багато мертвих тіл довкола. І запах відповідний був. Тому він сказав, що тут “воняце”. У перекладі з польської це “те, що смердить”. А “воняце” ще означало те, що пахнуло. Можливо, як багно. Воно у нас має такий специфічний запах, коли “цвіте”. Тобто такий сильний запах стоїть. А люди казали “воняча”, — пригадала епізод із історії села Галина Потайчук.
Із приходом більшовиків у 1922 році населений пункт отримав сучасну назву — Червона Воля.
“Тому я за те, щоб наше село називалося Добра Воля, бо це наша історична назва. Це від наших рідних джерел. Те, що зараз хочуть змінити, я думаю, воно не на часі ще. Але якщо постає таке питання, то, звісно, потрібно вирішувати. Я за Добру Волю”, — розповіла Галина Потайчук.
Серед жителів громади немає єдиної позиції. Дехто не бачить необхідності у зміні назви.
“Була вона Червона Воля, то хай і буде далі. Для чого перейменовувати?”, — висловила власну думку місцева жителька Ганна.
Інші підтримують зміну, але з різними варіантами назв.
“Якщо перейменовувати, то краще на Добру Волю, а не на Калинівку і не на Богданівку. Нащо це міняти? Червона Воля теж гарно. Ну, як ні, то краще на Добру Волю”, — сказала Людмила.
Є й ті, хто віддає перевагу іншим варіантам.
“Мені підходить Мирне. Це краща назва. Добра Воля мені не дуже імпонує. Асоціація із словами: “добровольці”, “з доброї волі”. Мені це не подобається. Я приїжджаю сюди, у мене тут дитина росте. І моя думка така: хай би краще жителі села обирали, а не сусідні села чи райони. Це треба опитувати старших людей, які прожили тут багато років”, — розповіла Тетяна.
Частина мешканців вважає, що нова назва має відображати історичні події.
“Я вважаю, що дійсно потрібно перейменувати, тому що Червона Воля — це назва, яка дісталася нам від більшовиків, від радянської влади. На мою думку, село Червона Воля варто було б перейменувати у назву, яка підходить до тих подій, які відбувалися у нашій місцевості”, — сказала Тамара.
Вона також запропонувала власний варіант.
“Саме цим шляхом проходив похід гетьмана Богдана Хмельницького з військом на західну частину України. Крім того, у нас є урочище, яке носить назву Богдан. Я б назвала це село Богданівка”, — сказала Тамара.
Директор будинку культури Леонід Потайчук виступає за збереження нинішньої назви, але допускає альтернативу.
“Хай би було село Червона Воля. У Польщі є 2 села із такою назвою. І вони не змінили її, хоча влада там теж змінилася ,як у нас. Але якщо міняти, то краще хай буде Добра Воля. Це історично”, — розповів Леонід Потайчук.
Староста села Алла Остапчук від коментарів утрималася.
“Я не фотогенічна, і я не люблю. У вас буде голова як представник громади” ,— сказала Алла Остапчук.
У свою чергу представник Українського інституту національної пам’яті Богдан Короленко зазначив, що установа не має точних даних про походження назви села, однак вона може підпадати під законодавчі обмеження.
“Ми не володіємо інформацією стосовно походження назви цього населеного пункту. Але з огляду на інформацію, яку вам надали жителі села, то, очевидно, що назва підлягає під обмеження, передбачені законодавством про засудження комуністичного тоталітарного режиму і ще більше — закон про деколонізацію топонімії. Якщо ця назва з’явилася після 1917 року, то, по-перше, це вказує на те, що у процесі становлення радянської влади це один із проявів російської імперської політики, і, по-друге, знаючи, що ця назва з’явилася після 1917 року, ми можемо ствердно вказувати, що ця назва ідеологічна. Це комуністична ідеологічна назва, і такі назви підлягають перейменуванню”, — розповів Богдан Короленко.
Джерело: suspilne.media
