Рада та військові розглянуть цілу низку питань, пов’язаних із призовом.
В Україні активно готується реформа мобілізації. Зміни можуть торкнутися одразу кількох напрямків — від роботи ТЦК до підходів до бронювання й пошуку ухилянтів.
Загальна картина
На початку квітня голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія анонсував, що реформу мобілізації представлять вже протягом місяця.
“Там велика така певна реформа. Вони вже на завершальній стадії знаходяться”, – зазначав Арахамія.
Реклама
За його словами, реформа зачепить питання ухилянтів, бронювання та конфліктів із ТЦК.
Бронювання: нові правила гри
Депутати готові переглянути підходи до бронювання. У Міноборони вже створено окрему робочу групу з цього питання.
“Щодо бронювання в Міноборони навіть є окрема робоча група, яка аналізує кількість заброньованих працівників, їхній статус, потребу в такій кількості працівників”, — зазначає співрозмовник “Телеграфа” у комітеті Верховної Ради з нацбезпеки.
Реклама
Депутати давно готові переглянути чинні підходи, а критерії “критичних підприємств” хочуть суттєво звузити.
“Критичні” [підприємства – ред.] – це не торгові центри, а виробничі потужності. Інакше це виглядає як “економічне бронювання”, за яке парламент не голосував”, — говорила “Телеграфу” членкиня комітету від “Голосу” Соломія Бобровська.
Крім того, у Раді обговорюють нову модель: якщо підприємство хоче зберегти працівника — воно має натомість мобілізувати кількох інших людей. Про це розповів член парламентського Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський.
“Це питання не про економічне бронювання, адже я його противник, тому що вважаю, що просто заплатити гроші і отримати право на бронювання — це порушує конституційний принцип рівності. Тому якщо підприємство хоче додатково забронювати громадян, які їм потрібні, воно має дати альтернативу не в якості грошових коштів, а в якості конкретних військовослужбовців Збройних сил України чи інших складових секторів безпеки оборони, які прийдуть на заміну тому, кого вони хочуть забронювати”, — вважає Веніславський.
Ухилянти: цифровий тиск
Для пошуку двох мільйонів українців, які ухиляються від обліку, планують задіяти нові цифрові інструменти. Після злиття реєстрів держава ретельно вивчатиме інформацію про кожного порушника.
“Федоров бачить цю проблему як нелінійне застосування примусових заходів до всіх ухилянтів. Після злиття реєстрів будуть дуже ретельно вивчати всю інформацію про тих, хто сьогодні рахується порушником законодавства про військовий облік”, — пояснив співрозмовник видання у комітеті Верховної Ради з нацбезпеки та оборони.
На можливі обмеження для порушників натякала й Соломія Бобровська.
“Усі користуються інформаційними, електронними та фінансовими послугами й операціями”, — говорила депутат.
Щодо застосування до ухилянтів таких самих обмежень, як до неплатників аліментів, — узгодженої позиції на початку квітня ще не було.
Вік призову не змінюватиметься
Реформа не передбачає зниження призовного віку. Позиція президента та парламенту з цього питання однозначна.
“Жодних законодавчих ініціатив з цього питання не зареєстровано і це питання в Комітеті на сьогодні навіть не обговорюється”, — наголосив Веніславський.
Натомість акцент робиться на технологічному переозброєнні армії.
“Знаєте, ключове — це переведення в таку інноваційну площину війни і заміни людей чи убезпечення людей шляхом дистанційного керування різноманітними роботизованими системами. Але про зниження мобілізаційного віку на сьогодні розмова не йде”, — пояснив Веніславський.
Терміни служби: замкнене коло
Чіткі терміни служби мають стати ключовим елементом реформи Міноборони. Утім, за даними інформованих джерел в Офісі президента, станом на середину квітня міністр оборони Михайло Федоров ще не напрацював концепції, яка б задовольнила президента.
Проблему чітко окреслила військова омбудсмен Ольга Решетилова.
“Чітких термінів служби не варто чекати без посилення мобілізації”, – зазначала Решетилова.
Ситуацію ускладнює те, що мобілізація та терміни служби фактично залежать одне від одного.
“І це створює замкнене коло, коли люди не хочуть мобілізовуватись, тому що немає термінів служби. Для того щоб набрати людей, і потрібно мати терміни служби”, — казав “Телеграфу” нардеп від “ЄС” Олексій Гончаренко.
Верховна Рада очікує від Міноборони комплексний законопроєкт із введенням строкових контрактів і гарантованим відпочинком після служби. Проте про масове звільнення військових мова поки що не йде.
Реформа ТЦК
Без патрулів на вулицях
У Міноборони хочуть максимально прибрати людський фактор із роботи ТЦК — переглянути функціонал і повноваження центрів та закріпити це законодавчо. Зокрема, обговорюється передача функцій патрулювання та перевірок від ТЦК до поліції. Цю ідею висловлював член комітету, нардеп від “Голосу” Роман Костенко.
“Але до питання оповіщення має бути залучена не лише Нацполіція, а й, у тому числі, органи місцевого самоврядування. А я нагадаю, що у 2024 році “завдяки” позиції профільного комітету в парламенті була заблокована норма, якою на них покладалися повноваження щодо здійснення оповіщення. Все було звалено на військових, що є неправильним”, — підкреслила Ірина Фріз.
Рівномірність мобілізації
Ще одна мета — усунути дисбаланс між регіонами, коли в селах мобілізують переважну більшість чоловіків, тоді як у великих містах ситуація кардинально інша.
Прозорі повістки
У Раді також розглядають законопроєкт, який на законодавчому рівні закріпить правила вручення повісток. Ініціатором виступає народний депутат ІХ скликання Георгій Мазурашу. Документ передбачає:
- чіткий розподіл обов’язків між ТЦК та поліцією;
- прозору й зрозумілу процедуру оповіщення;
- виключення необґрунтованого затримання людей;
- зменшення конфліктів при врученні повісток;
- спрощення роботи з Єдиним державним реєстром призовників.
Жінки: мобілізація не планується
В армії офіційно спростували чутки про підготовку до мобілізації жінок, назвавши їх хибними. За словами військових, подібні повідомлення поширює ворог із метою зриву мобілізації та дискредитації Збройних Сил України.
Джерело: news.telegraf.com.ua
