Кожне прощання з українськими військовослужбовцями в обласному центрі — це глибока незагоєна рана для всієї громади. Історії наших захисників часто вражають своєю жертовністю, коли заради порятунку Батьківщини чоловіки долають серйозні життєві перешкоди, проблеми зі здоров’ям та цивільний комфорт, свідомо обираючи шлях воїна та захисника.
Житомир знову вбрався у жалобні шати. У місті відбулася офіційна церемонія прощання із 48-річним захисником України, відданим сином своєї землі Ігорем Іоне, який повернувся з фронту «на щиті».
Його життя обірвалося на полі бою, але пам’ять про його сильний характер назавжди залишиться в літописі нашого краю.
💼 Від далекої півночі до Поліського університету
Доля Ігоря Іоне була тісно пов’язана з дорогою та працею. Попри те, що майбутній воїн народився безпосередньо у Житомирі, його дитинство та юнацькі роки минули далеко за межами України — у Республіці Комі, куди його батьки свого часу поїхали на заробітки. Проте серце юнака завжди належало рідному Поліссю, куди родина згодом повернулася.
Освітній та професійний шлях Ігоря складався у рідному місті:
- Середня освіта: закінчив 11 класів Житомирської загальноосвітньої школи №22 (наразі цей навчальний заклад успішно реформовано у міський ліцей);
- Вища освіта: виявив непересічну жагу до знань, здобувши одразу дві вищі освіти у стінах Житомирського сільськогосподарського інституту (нині — відомий Поліський національний університет);
- Цивільна кар’єра: більшу частину свого свідомого життя Ігор присвятив професійній роботі водієм. Техніка, автомобілі та далека дорога були його справжнім покликанням.
Друзі, колеги та знайомі згадують Ігоря як винятково надійного товариша, світлу і безвідмовну людину. До нього завжди можна було звернутися за мудрою порадою чи дієвою допомогою у скрутну хвилину.
🪖 Шлях добровольця: через терни до захисту країни
Патріотизм Ігоря Іоне не був на словах. Уже на самому початку повномасштабного вторгнення ворога чоловік добровільно прийшов до територіального центру комплектування, прагнучи негайно стати на захист рідної землі. Тоді сувора медична комісія через незадовільний стан здоров’я відмовила йому у мобілізації.
Проте житомирянин не полишив своєї мети. Він цілеспрямовано зайнявся відновленням та покращенням свого фізичного стану, і вже у листопаді 2024 року доєднався до лав Збройних Сил України, потрапивши в один із фронтових підрозділів.
| Прізвище та ім’я Героя | Вік / Дата загибелі | Цивільна професія | Освіта в Житомирі | Напрямок фронту |
| Іоне Ігор | 48 років / 4 липня 2025 року | Професійний водій | Школа №22, Сільськогосподарський інститут | Донецький напрямок |
Мужній воїн самовіддано тримав оборону на найважчих ділянках східного фронту. На жаль, 4 липня 2025 року під час виконання чергового складного бойового завдання із захисту суверенітету Батьківщини на Донецькому напрямку Герой загинув, отримавши поранення, несумісні з життям.
Читайте також: У селі Кривотин Ємільчинської громади вщент згорів дерев’яний костел: деталі ліквідації від ДСНС
