Понад три з половиною роки волонтерка Катерина Гайченя з Житомирщини майже щодня готує для українських військових солдатські каші, інші страви та смаколики. Допомагають їй рідні, односельці та волонтери Олевської громади.
Про це розповів гіперлокальний кореспондент Суспільного Василь Чепік.
Ідея готувати їжу для військових з’явилася у Катерини Гайченя восени 2022 року. За словами Катерини, її чоловік Анатолій запропонував допомогти захисникам домашніми консервованими кашами.
“Давай хлопцям хоч трохи допоможемо кашами”, — сказав Анатолій.
Робоче місце волонтерки з подяками за працю
Катерина мала досвід роботи кухарем у навчально-виробничому комбінаті, тому погодилася. Спочатку подружжя звернулося по допомогу до односельців.
“Ми дали оголошення в Telegram-каналі “Рідне село”. Люди відгукнулися добре — приносили банки, кришки, м’ясо, давали гроші, навіть по тисячі гривень у перший рік. Свого автоклава у нас не було. Нам Вова Хлань дав свій на 31 банку, потім син привіз ще один — на 32 банки. Кожен день ми ту зиму робили каші. Я думала, що це буде недовго, а воно пішло й пішло”, — розповіла волонтерка.
Запаювання реторт-пакетів з кашею
Спочатку допомагали сусіди, але через невелику кухню працювати великою компанією було незручно, тому згодом подружжя залишилося працювати вдвох.
Із осені 2022 року Катерина співпрацювала з волонтеркою Оленою Ковальчук з Олевська.
“Вона приїжджала, я передавала їй готову продукцію. Вона допомагала організовувати крупи та відправлення”, — сказала Катерина.
Через односельців вона познайомилася з волонтеркою Людмилою з міста Вишневе Київської області.
“Я передавала каші в банках, а Людмила організувала збір банок у місті й передавала мені. Банок було стільки, що важко уявити. Так тривало цілу зиму. Потім через складну логістику навесні 2023 року співпраця припинилася”, — розповіла жінка.
Натомість, за її словами, зміцнилися зв’язки з місцевими волонтерами — Світланою Хомутовською із села Хочине, Наталією Дубовою з Корощина, Катериною Курильчук із Калинівки, Ольгою Криштафович, Олександром та Альоною Мальцевими, Галиною Іопик з Олевська та іншими. З їх допомогою для волонтерки придбали запаювач для реторт-пакетів, електром’ясорубку, надали буржуйку.
Реторт-пакети з солдатською кашею перед запаюванням
Головною координаторкою допомоги Катерина називає Ларису Фурманець із Олевська.
“У неї є зв’язок із багатьма волонтерами громади. На її склад я передаю готову продукцію, а люди приходять і беруть її для військових. Лариса постійно запитує, чого мені не вистачає. Передає олію, крупи, приправи, м’ясо та все необхідне для роботи”, — розповіла волонтерка.
Коли вона не встигає виконати всі замовлення, їй допомагають сусіди та подруги.
“Вони вдома роблять напівфабрикати, а я доробляю. Приходять і до мене — допомагають відкривати пакети, ліпити голубці. Чоловіки допомагають рубати дрова для автоклавів”, — додала Катерина.
Сусідські хлопці допомагають заготовити дрова для роботи автоклавів
За словами Катерини Гайченя, дедалі складніше збирати гроші на закупівлю продуктів.
“Зараз люди донатять мало. У нашому селі постійно допомагають приблизно десятеро людей. Коли не вистачало грошей, мій чоловік Толя робив ослончики та шкатулки й продавав їх, щоб ми могли купити сало чи м’ясо. На жаль, пів року тому через важку хворобу його не стало”, — розказала жінка.
Закладання плову у реторт-пакети
Катерина працює і безпосередньо із військовими, які самі замовляють продукцію.
“Переважно замовляють каші. Роблю перлову, горохову, рисову, гречану, а ще “трійку” — рис, гречка й пшоно. Додаю свинину. Також готую голубці, кров’янку, млинці з маком, сиром і лівером, вареники, плов, тушковану картоплю, копчене сало, солодощі. Почала робити борщ у реторт-пакетах, але хлопці більше просять каші”, — розповіла волонтерка.
Волонтерська продукція для військових
Останні два місяці Катерина Гайченя перейшла від скляних банок до реторт-пакетів.
“З ними важче працювати. Треба все зварити, розкласти, запаяти й стерилізувати в автоклаві. Але хлопці просять саме пакети, бо їх зручно і брати, і скидати на позиції, а банки — ні”, — пояснила Катерина.
Реторт-пакети з солдатською кашею готові до відправлення
Копчене сало допомагає готувати її брат із Вінниці, колишній військовий.
“Раніше він купував сало й присилав, а тепер сам коптить і надсилає нам”, — сказала жінка.
Готову продукцію волонтерка відправляє на різні напрямки фронту.
“Висилаю по три-п’ять великих ящиків, у кожному приблизно по 30 пакетів. Їдуть вони на Харківський, Дніпропетровський напрямки. Працюю з військовими, які мають людей у підпорядкуванні. Вони й самі висилають мені крупи для приготування каш”, — розповіла Катерина.
І додала, що військові регулярно надсилають відгуки.
“Нещодавно написали: “Доброго дня, з пакетами все добре. Каша і капуста просто бомбезні. Єдине — трохи менше солі. Сало теж бомба”, — розповіла волонтерка.
Волонтерська продукція для військових
Майже щодня Катерина проводить на кухні з ранку до вечора.
“Зранку починаю, ввечері закінчую. До двох-трьох годин дня готую, потім усе розкладаю по пакетах, запаюю, ставлю в автоклави. І так до вечора”, — сказала жінка.
За роки волонтерства Катерина Гайченя вже перестала рахувати кількість приготовлених порцій.
“Мені здається, мільйон тих банок вже пішло. Нескінченна кількість. Я не думала, що це так довго буде. Хоч і важко, але вже не можу покинути. Хлопців шкода”, — зауважила Катерина.
Попри втому, вона не планує зупинятися.
“Я вже звикла, наче на роботі. Подобається мені наш волонтерський колектив. Дівчата приходять допомагати, щойно їх покличуть. Буду це робити, наскільки мені вистачить сил. Думаю, війна може цього року може закінчитися. Є в мене таке передчуття”, — сказала волонтерка.
Волонтерки готують голубці для військових
