Українці, які перебувають за кордоном і не можуть приїхати в Україну через стан здоров’я, можуть пройти оцінювання повсякденного функціонування заочно або із застосуванням телемедицини. Але це не відбувається автоматично: рішення залежить від повноти медичних документів, їх перекладу, висновків лікарів і позиції експертної команди.
Це показала історія родини з Коростеня, про яку раніше писав Житомир-Онлайн. Чоловік перебуває за кордоном, має складний стан здоров’я, а родина понад рік намагається зрозуміти, як завершити українську процедуру оцінювання для встановлення інвалідності.
Після публікації Житомир-Онлайн надіслав інформаційні запити до лікарні, міської ради, профільних установ і Міністерства охорони здоров’я. Відповіді показали проблему, з якою можуть зіткнутися багато українських родин: формально процедура існує, але на практиці людині часто складно отримати просту відповідь — які саме документи потрібно додати, хто має сформувати направлення і що робити після повернення матеріалів.
Раніше ми детально розповідали історію цієї сім’ї у матеріалі “Ми виснажені морально”: родина з Коростеня просить допомоги через документи на інвалідність.
Чи можна пройти оцінювання без приїзду в Україну
Так, така можливість передбачена. Громадяни України, які перебувають за кордоном, можуть пройти оцінювання повсякденного функціонування заочно або із застосуванням засобів телемедицини.
Заочний формат можливий тоді, коли подані документи є повними, належними і достатніми для ухвалення рішення. Якщо експертній команді потрібно отримати додаткові відомості про функціональний стан людини, може застосовуватися телемедицина — тобто дистанційна консультація або відеозв’язок.
Але перебування за кордоном саме по собі не гарантує заочного розгляду. Остаточне рішення щодо форми оцінювання приймає експертна команда після аналізу документів.
Чому заочний розгляд не є автоматичним
Коростенська центральна міська лікарня у відповіді редакції наголосила: лікар формує електронне направлення, але не визначає остаточно, чи буде оцінювання очним, заочним або дистанційним.
Це рішення належить до компетенції експертної команди. Саме вона оцінює, чи достатньо поданих документів для ухвалення рішення без особистої присутності пацієнта.
Направлення лікаря саме по собі не означає автоматичного встановлення інвалідності і не гарантує, що матеріали приймуть з першого разу. Якщо експертна команда або адміністратор вважає пакет документів неповним, матеріали можуть повернути без реєстрації справи для подальшого розгляду.
Що таке експертна команда і як до неї потрапити
Експертна команда — це не стара МСЕК у звичному для багатьох розумінні і не кабінет у міській раді. Це група лікарів, яка формується на базі визначеного закладу охорони здоров’я і проводить оцінювання повсякденного функціонування людини.
До такої команди входять лікарі з переліку, затвердженого керівником медичного закладу. Склад команди не є однаковим для всіх справ: він формується індивідуально залежно від медичного профілю конкретної людини та спеціалістів, потрібних для оцінювання.
Напряму “записатися” до експертної команди людина не може. Процедура починається з лікаря, який веде пацієнта за основним захворюванням або станом. Саме лікар аналізує медичні документи і, якщо бачить підстави, формує електронне направлення на оцінювання.
Після цього направлення потрапляє в електронну систему. У закладі, де створена експертна команда, його спочатку перевіряє адміністратор: чи є всі необхідні документи, чи якісні копії, чи відповідає справа критеріям направлення. Якщо все гаразд, документи приймають до розгляду. Якщо ні — повертають на доопрацювання із зазначенням підстави.
Саме на цьому етапі часто виникає проблема для людей. Формально система може вказати причину повернення, наприклад “недостатність медичної документації” або “необхідність особистої участі”. Але для родини цього замало. Людині потрібна не загальна фраза, а конкретний перелік: якого висновку, якого обстеження, якого перекладу або якого опису функціонального стану бракує.
У справі родини з Коростеня, за відповіддю лікарні, документи неодноразово подавалися до різних експертних команд через електронну систему, але кілька разів поверталися без реєстрації справи для подальшого розгляду. Саме тому головне питання залишається простим: хто має пояснити родині не мовою системи, а людською мовою, що саме треба додати, щоб справа нарешті була розглянута по суті?
Важливо: якщо документи повернули, родина має звертатися не “до невідомої експертної команди”, а до лікаря, який формував направлення, і письмово просити пояснити підставу повернення, назву закладу або експертної команди, до якої подавали матеріали, та конкретний перелік документів або даних, яких бракує для повторного подання.
Які документи можуть знадобитися українцю за кордоном
Універсального списку документів “для всіх” немає, бо кожна ситуація залежить від захворювання, функціональних порушень, лікування, реабілітації та клінічного стану людини.
Водночас із відповіді лікарні можна скласти практичний орієнтир. Для повторного звернення родині радять підготувати максимально повний пакет медичних документів, а не окремі фрагменти чи неповні скан-копії.
До такого пакета можуть входити: медичні висновки профільних лікарів, результати лабораторних та інструментальних обстежень, виписки зі стаціонарного лікування, документи про проведену реабілітацію, консультативні висновки, а також матеріали, які описують не лише діагноз, а й функціональний стан людини у повсякденному житті.
Якщо документи видані іноземним закладом охорони здоров’я, вони мають бути перекладені українською мовою та належним чином засвідчені. У відповіді лікарні також зазначено, що консульські установи України можуть посвідчувати правильність перекладу документів, необхідних для проходження оцінювання, без справляння консульського збору у випадках, визначених законодавством.
Але важливо: це має бути не просто неофіційний переклад, а переклад, правильність якого засвідчена у встановленому порядку.
Для українців за кордоном одним із варіантів є звернення до посольства або консульства України. Консульські установи можуть засвідчити правильність перекладу українською мовою документів, необхідних для направлення на оцінювання повсякденного функціонування, без стягнення консульського збору.
Перед зверненням до консульства варто уточнити правила конкретної установи: чи потрібен попередній запис, чи приймають копії або лише оригінали, у якому форматі подавати документи та чи потрібно заздалегідь підготувати переклад.
Апостиль або консульська легалізація можуть знадобитися не в кожному випадку. Це залежить від країни, типу документа і вимог до конкретного пакета. Тому родині варто письмово уточнити у лікаря, який формує направлення, або в установи, що приймає документи: чи достатньо засвідченого перекладу, чи потрібно додатково апостилювати або легалізувати медичні документи.
Простими словами: іноземні медичні документи потрібно перекласти українською, а правильність перекладу офіційно засвідчити. Найбезпечніше — через консульство України або інший передбачений законом спосіб. Апостиль не варто вважати автоматично обов’язковим для всіх випадків, але його можуть попросити залежно від країни та виду документа.
Що показала історія родини з Коростеня
У відповіді КНП “Коростенська центральна міська лікарня Коростенської міської ради” йдеться, що протягом 2025–2026 років родині неодноразово надавали письмові роз’яснення щодо порядку проходження оцінювання, подання документів і можливості проходження процедури для громадян України, які перебувають за кордоном.
Лікарня також повідомила, що пакет документів щодо чоловіка неодноразово формувався і подавався лікарем до різних експертних команд через електронну систему охорони здоров’я.
Водночас матеріали кілька разів поверталися адміністраторами експертних команд без реєстрації справи для подальшого розгляду. У відповіді лікарні вказані дати таких повернень: 9 липня 2025 року, 10 липня 2025 року, 26 вересня 2025 року, 11 жовтня 2025 року, 23 січня 2026 року та 27 січня 2026 року.
Загальні причини повернення, які фіксувала система, — недостатність медичної документації, невідповідність документів обраній формі проведення оцінювання або необхідність особистої участі пацієнта.
Саме тут і виникає головна проблема для родини. Формально причина є. Але для людини без медичної й юридичної підготовки фраза “недостатність медичної документації” не є зрозумілою інструкцією. Людині потрібно знати конкретно: якого висновку, якого перекладу, якого обстеження або якого опису функціонального стану бракує.
Чому документи можуть повертати без реєстрації справи
З відповіді лікарні випливає, що матеріали можуть повертатися ще до повноцінного розгляду справи, якщо експертна команда або адміністратор бачить недоліки в документах.
Серед таких причин можуть бути недостатність медичних документів, невідповідність поданих матеріалів обраній формі оцінювання або потреба в особистій участі пацієнта.
Однак для родин це часто виглядає як замкнене коло. Лікар каже, що направлення сформував. Лікарня каже, що документи подавалися. Система повертає матеріали. Родина знову збирає папери, але не завжди розуміє, що саме треба змінити.
І це питання стосується не лише однієї сім’ї з Коростеня. У такій ситуації можуть опинитися українці, які через війну, лікування, евакуацію або важкий стан здоров’я перебувають за межами України і не можуть фізично прибути на очний огляд.
Хто має сформувати нове направлення
У відповіді Коростенської лікарні зазначено, що родині варто звернутися до лікаря первинної медичної допомоги, з яким укладена декларація, та/або до профільного лікаря-спеціаліста.
Саме лікар після аналізу медичних документів ухвалює професійне рішення, чи є підстави для формування електронного направлення на оцінювання повсякденного функціонування особи.
Якщо у справі є складний профільний діагноз або тривале лікування за кордоном, можуть знадобитися висновки відповідного спеціаліста. У відповіді лікарні окремо згадується, що за наявною медичною інформацією пацієнтові може бути потрібна комплексна клінічна оцінка профільного лікаря.
Тобто практичний маршрут для родини виглядає так: зібрати всі медичні документи, перекласти та засвідчити іноземні документи, звернутися до сімейного лікаря або профільного спеціаліста, а вже після цього — повторно формувати електронне направлення.
Міськрада відповіла переважно про те, за що не відповідає
Виконавчий комітет Коростенської міської ради також надав відповідь на запит редакції. Вона об’ємна, але її головний зміст зводиться до меж повноважень: виконком не адмініструє електронну систему оцінювання, не формує направлення, не визначає достатність медичних документів, не перевіряє рішення експертних команд і не може сказати, чому саме матеріали поверталися.
Юридично така позиція може бути формально правильною. Але для родини, яка шукає не теорію, а вихід із конкретної ситуації, відповідь у стилі “це не наша компетенція” мало допомагає.
Водночас міськрада повідомила, що за зверненнями родини проводилася перевірка в межах компетенції органу місцевого самоврядування. Розпорядженням міського голови була створена комісія, яка перевіряла можливі порушення під час формування лікарем електронного направлення.
За результатами перевірки, як повідомив виконком, порушень вимог законодавства, перевищення службових повноважень або неналежного виконання професійних обов’язків лікарем не встановлено.
Але важлива деталь полягає в іншому: сама міськрада зазначила, що ця комісія не перевіряла законність рішень експертних команд, дії адміністраторів електронної системи чи достатність медичної документації. Тобто перевірили лише ту частину проблеми, яка формально належить до місцевої компетенції.
Профільна установа МОЗ: законів багато, дорожньої карти мало
Окрему відповідь надала Державна установа “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України”.
Установа значну частину відповіді присвятила визначенням публічної інформації, конфіденційності, лікарської таємниці та законодавчим обмеженням щодо розголошення медичних даних.
Це важливо, бо медична інформація справді не може розголошуватися без законних підстав і згоди пацієнта. Але редакція у своєму запиті прямо зазначала, що не просить розкривати діагноз, паспортні дані, адресу, контакти чи інші чутливі персональні дані.
Питання було процедурним: як діяти українцю за кордоном, хто має пояснити недоліки пакета документів, як сформувати повторне направлення і що робити після повернення матеріалів.
Саме тому відповідь профільної установи виглядає як типова бюрократична пастка: законодавчі норми наведені, але людина, яка шукає практичний маршрут, усе одно не отримує простої відповіді — що саме зробити завтра.
Що робити після повернення документів
Якщо документи повернули без реєстрації справи, родині варто не обмежуватися усними поясненнями. Потрібно просити письмове роз’яснення із максимально конкретним переліком недоліків.
У такому зверненні варто просити вказати: яких саме документів бракує, чи потрібен висновок профільного спеціаліста, чи достатньо перекладу іноземних документів, чи потрібно засвідчення перекладу, чому не підходить заочна форма і що саме треба додати для повторного подання.
Якщо система показує лише загальну фразу на кшталт “недостатність медичних документів”, це не дає людині реальної можливості виправити помилку. Після кількох повернень має бути не загальна відписка, а зрозуміла дорожня карта.
Саме цього в історії родини з Коростеня і не вистачає найбільше: не чергового переказу законодавства, а людської та професійної комунікації.
Як оскаржити рішення експертної команди
Якщо експертна команда вже ухвалила рішення, з яким людина не погоджується, його можна оскаржити. Але скаргу подають не до міськради і не просто “на лікаря”, а до Центру оцінювання функціонального стану особи.
Оскаржується саме рішення експертної команди: наприклад, відмова у встановленні інвалідності, визначена група, строк інвалідності або інші висновки, з якими людина чи її представник не погоджуються.
Скаргу потрібно подати протягом 40 календарних днів із дня, коли людині або її уповноваженому представнику надіслали витяг із рішення експертної команди.
Подати скаргу можна кількома способами: поштою до Центру оцінювання функціонального стану особи, особисто через канцелярію Центру в Дніпрі або через лікуючого лікаря, який може оформити скаргу в електронній системі.
Адреса для подання поштою: 49005, м. Дніпро, пров. Феодосія Макаревського, 1-А.
У скарзі потрібно вказати прізвище, ім’я та по батькові заявника, дату народження, РНОКПП або паспортні дані, адресу проживання чи перебування, контактний телефон та електронну пошту. Якщо скаргу подає представник, треба зазначити його дані та додати підтвердження повноважень.
Також у скарзі потрібно зазначити дату і номер рішення експертної команди, яке оскаржується, чітко написати, з чим саме людина не погоджується, викласти свої вимоги та обґрунтування. До скарги варто додати копію рішення експертної команди.
Важлива деталь: під час оскарження Центр оцінювання перевіряє обґрунтованість уже ухваленого рішення за тими документами, які були у справі на момент первинного розгляду. Якщо після цього з’явилися нові медичні документи, нові обстеження або стан людини змінився, може бути доцільніше не лише оскаржувати старе рішення, а й звертатися до лікаря для нового направлення на оцінювання.
Скаргу має розглянути експертна команда Центру оцінювання. Розгляд може відбуватися очно, заочно або із застосуванням телемедицини. За результатом Центр може підтвердити попереднє рішення, скасувати його або ухвалити нове рішення, яке замінить попереднє.
Якщо 40-денний строк пропущено з поважних причин, разом зі скаргою можна подати клопотання про поновлення строку та додати документи, які підтверджують причину пропуску.
Якщо людина не погоджується і з результатом адміністративного оскарження, вона може захищати свої права в адміністративному суді.
Для жителів Житомирщини процедура починається на місці — через сімейного або профільного лікаря, який формує електронне направлення на оцінювання повсякденного функціонування. Далі направлення потрапляє до експертної команди, яка працює на базі визначеного медичного закладу. У Житомирі такі експертні команди, зокрема, діють при Житомирській обласній клінічній лікарні ім. О. Ф. Гербачевського за адресою: вул. Фещенка-Чопівського, 15 / вул. Червоного Хреста, 3.
Водночас Дніпро з’являється на етапі оскарження: саме там розташований загальноукраїнський Центр оцінювання функціонального стану особи, який розглядає скарги на рішення експертних команд. Тобто первинний шлях для людини з Житомирщини — через свого лікаря та місцеву експертну команду, а якщо рішення вже ухвалене і людина з ним не згодна, скарга подається до Центру оцінювання у Дніпрі.
Складніше, коли матеріали повертають без реєстрації справи. У відповіді лікарні вказано, що окремої процедури адміністративного оскарження технічних дій адміністратора експертної команди щодо повернення матеріалів без реєстрації чинним законодавством не передбачено.
У такому випадку людина або її представник можуть звертатися зі скаргами й заявами в порядку Закону України “Про звернення громадян”, а також захищати свої права в адміністративному суді.
Раніше Житомир-Онлайн також пояснював, що в Україні змінили правила призначення пенсії з інвалідності. Тому своєчасне проходження оцінювання важливе не лише для медичного статусу, а й для соціальних виплат.
Що ця історія показала всім українцям за кордоном
Історія родини з Коростеня стала прикладом ширшої проблеми. Для українців за кордоном процедура оцінювання формально передбачена, але її успішне проходження залежить не лише від стану здоров’я людини.
Не менш важливо, чи зможе система пояснити пацієнту простими словами: хто формує направлення, які документи потрібні, чому їх повернули, що саме треба виправити і хто відповідальний за наступний крок.
Поки ж відповіді установ показали типову картину: кожен орган пояснює межі своєї компетенції, але родина, яка проходить процедуру, потребує не переліку того, хто за що не відповідає, а чіткої дорожньої карти.
Якщо документи повертають шість разів, людині мають пояснити не загальною фразою “недостатність медичної документації”, а конкретно: якого висновку, якого перекладу, якого обстеження або якого опису функціонального стану бракує.
Практичний маршрут для родин
З отриманих відповідей випливає кілька практичних кроків для українців за кордоном, які проходять оцінювання повсякденного функціонування.
Перше — зібрати повний пакет медичних документів, включно з висновками профільних спеціалістів, результатами обстежень, виписками, документами про лікування та реабілітацію.
Друге — перекласти іноземні документи українською мовою та належно засвідчити переклад.
Третє — звернутися до сімейного лікаря або профільного лікаря-спеціаліста в Україні, який після аналізу документів має вирішити, чи є підстави для нового електронного направлення.
Четверте — у разі повернення матеріалів вимагати письмове пояснення з конкретним переліком того, чого бракує.
П’яте — якщо буде ухвалене рішення експертної команди, з яким людина не погоджується, не пропустити строк оскарження — 40 календарних днів.
Ця історія ще не завершена. Але вона вже показала: українцям за кордоном потрібна не лише формальна можливість пройти оцінювання, а й зрозуміла комунікація від системи. Бо між “маєте право” і “змогли пройти процедуру” сьогодні іноді лежить цілий бюрократичний лабіринт.
