Тисяча однакових пар трусів, закопаних у землю, хоботок комара замість сопла 3D-принтера, аеродинаміка сякання носа і пісуар, який майже не бризкає. Звучить як вигаданий список наукових робіт, але всі вони стали лауреатами Шнобелівської премії 2026 року.
Десять нагород вручили 3 вересня у Цюриху. Повний список оприлюднили організатори Ig Nobel Prize. Цьогоріч церемонія вперше за всю 36-річну історію виїхала зі США: попередні нагородження проходили у Кембриджі та Бостоні.
У залі Kongresshaus Zürich зібралися близько 1500 людей. Премії науковцям вручали справжні нобелівські лауреати, а публіка за традицією засипала сцену паперовими літачками. Темою вечора стали гриби — їм навіть присвятили окрему оперну композицію.
Пісуар, для якого знадобилися диференціальні рівняння
Шнобеля з фізики отримала команда, яка поставила цілком побутове питання: чи можна зробити пісуар такої форми, щоб рідина не відскакувала назад на користувача і підлогу.
Вчені розрахували критичний кут потрапляння струменя — близько 30 градусів — і створили два нові дизайни. Один із них назвали Nautilus через форму, схожу на мушлю наутилуса.
Результат виявився далеко не жартівливим. Під час випробувань Nautilus давав лише близько 1,4% бризок від рівня звичайного сучасного пісуара. Дослідники також зробили його зручнішим для людей різного зросту та користувачів крісел колісних.
1000 пар трусів відправили під землю
Нагороду з ґрунтознавства дали за метод, який може збентежити сусідів по дачі: бавовняну білизну закопували в землю, а через два місяці викопували й дивилися, скільки тканини встигло розкластися.
В офіційному описі премії йдеться про 1000 однакових пар у більш ніж 25 країнах. Логіка проста: бавовну руйнують ґрунтові організми, тому ступінь її розкладання може дати наочне уявлення про біологічну активність ґрунту.
Згодом автори розгорнули ідею у великий громадський науковий проєкт у Швейцарії: близько тисячі добровольців закопували вже 2000 одиниць бавовняної білизни та 12 тисяч чайних пакетиків. Метод вони назвали Underpants Index — «індексом трусів».
На змій наступали. Але є нюанс
Біологічну премію отримали дослідники, які перевіряли, що саме змушує отруйну бразильську жарараку кусати людину. У захисному взутті вони торкалися ногою голови, середини тіла та хвоста змій або ставили ногу поруч.
У роботі найбільшу ймовірність укусу отримали при контакті з головою. Автори також аналізували вік, стать, розмір змії, температуру та час доби.
Проте до моменту отримання Шнобеля сама наукова стаття вже мала статус відкликаної. Scientific Reports відкликав її у лютому 2025 року після висновку, що етичне погодження експериментів не охоплювало новонароджених змій та метод «м’якого наступання». Автори з рішенням редакції не погодилися.
Поцілунки, запах підлітків і «молоко» тарганів
Інші сім нагород теж не потребують додаткової вигадки:
- Біомеханіка. Науковці розробили точніше визначення поцілунку, щоб порівнювати таку поведінку у різних видів.
- Економіка. Відзначили серію експериментів про зв’язок вищого соціального статусу з неетичною поведінкою — серед іншого, учасники брали цукерки, призначені для дітей.
- Хімія. Дослідники вивчали білкові кристали, якими живородний тарган Diploptera punctata живить потомство. За оцінкою авторів, ці білки містять приблизно утричі більше енергії, ніж білки коров’ячого молока.
- Медицина. Посмертно нагородили японського дослідника Токудзі Унно за роботу про аеродинаміку сякання носа, опубліковану ще 1977 року.
- Технології. Хоботки мертвих комарів використали як надтонкі сопла для 3D-друку. Сам метод автори назвали necroprinting.
- Нюх. Дослідники зібрали дані, за якими батьки оцінюють запах немовлят значно приємніше, ніж запах дітей підліткового віку.
- Премія миру. Її дали за дослідження того, чому людям можуть подобатися друзі, які поводяться жорстко з тими, кого вони самі не люблять.
Шнобель дають не за «дурну науку»
До списку лауреатів потрапляють не лише свіжі публікації. Цьогорічна медична робота чекала на премію 49 років, економічне дослідження вийшло у 2012-му, а робота про «тарганяче молоко» — у 2016 році.
Сенс Ig Nobel організатори формулюють як пошук робіт, які спочатку викликають сміх, а потім змушують замислитися. Історія знає й показовий випадок: фізик Андре Гейм у 2000 році отримав Шнобеля за магнітну левітацію жаби, а через десять років — справжню Нобелівську премію за дослідження графену.
Минулого року Житомир Онлайн уже розповідав про Шнобелівську премію-2025: тоді серед лауреатів були корови, розфарбовані під зебр, ящірки з любов’ю до піци та фізика соусу качо-е-пепе.
