2018 рік. 13-річний Данило Сич разом з однокласниками приходить на секцію сучасного п’ятиборства. До цього він займався футболом, плаванням, кікбоксингом. Тоді хлопець ще не знав, що саме цей вид спорту визначить його подальший шлях та приведе до світових п’єдесталів.
«Чому п’ятиборство? Це багатогранний вид спорту, де в кожній дисципліні можна розкрити свій потенціал», — говорить 21-річний майстр спорту міжнародного класу.
Сучасне п’ятиборство поєднує плавання, біг, стрільбу, фехтування та смугу перешкод. Тут потрібно тримати баланс між усіма складовими, швидко перемикатися й витримувати темп змагання. Адже, за правилами, весь комплекс треба встигнути подолати й скомбінувати за півтори години.
«Спочатку, — згадує Данило, — технічні види дисциплін, як-от фехтування і стрільба, у мене виходили гірше, ніж фізичні. Але згодом…»
Згодом він збиратиме нагороди найвищого рівня. Хлопчаче захоплення переросте у професійне спортивне життя. І Данило чітко відчує цей перехід на професійний рівень.
«Це було тоді, коли я отримав запрошення до національної збірної. Коли головний тренер збірної запросив мене приєднатися до команди сучасного п’ятиборства. Після цього все остаточно “клацнуло”».
Разом зі збірною України у липні цього року в Барселоні Данило виборов титул чемпіона Європи серед юніорів у командному заліку. Також він став чемпіоном Європи у чоловічій естафеті
А на чемпіонаті світу в Каунасі (Литва) наприкінці липня 2026 року спортсмен завоював золоту медаль і титул чемпіона світу в командному заліку. На цьому ж турнірі Данило здобув срібну медаль в особистій першості і став віцечемпіоном світу.
«В естафеті саме біг і фехтування принесли нам результати. Це вийшло найкраще. А от плавання і стрільба…», — самокритично оцінює свій виступ спортсмен.
У цьому, власне, й полягає головна суть п’ятиборства — у балансі. Коли все вирішують секунди, важлива кожна дисципліна. Сильний результат в одному виді може компенсувати втрати в іншому, хоча жоден із п’яти не можна залишити без уваги.
Згадує він і тодішню емоційну та чесну реакцію свого наставника Віталія Тищенка: «Не можна так стріляти!». І похвалу від нього за особистий результат: «Добре. Працюємо далі».
За цією тренерською вимогливістю — професійні стосунки, побудовані на довірі, аналізі помилок і спільному прагненні до найвищого результату.
…Ця спортивна історія — вже про стабільно високі результати на чемпіонатах світу та Європи. Спортивний сезон для житомирського п’ятиборця триває.
Попереду — чемпіонат світу серед військовослужбовців у Португалії, потім — чемпіонат Європи серед молоді (U24) у Польщі.
І головна його мета незмінна: «Тільки найвища сходинка п’єдесталу!»
