Той самий храм — але навколо нього ніби два різні міста. У житомирських краєзнавчих спільнотах поширили порівняння Хрестовоздвиженського храму на Замковій горі: старий кадр підписаний як 1942 рік, сучасний — як 2023-й.
Найцікавіше тут навіть не те, наскільки змінилася сама будівля. На старому фото храм буквально затиснутий серед дахів невисокої забудови. Через понад вісім десятиліть цей щільний шар старого Житомира майже зник — перед храмом відкрився значно більший простір, з’явилися огорожа, мощення та сучасна забудова поруч.
Змінився і силует святині. На старому кадрі добре видно темні завершення бань, тоді як сьогодні храм легко впізнати за золотими куполами та хрестами. Водночас основний об’єм будівлі, центральна частина фасаду та характерна композиція залишаються впізнаваними.
Хрестовоздвиженський храм стоїть у самому історичному серці Житомира — на Замковій горі. Житомир Онлайн раніше розповідав, що кам’яну церкву звели у 1900 році на місці старішого дерев’яного храму. Проєкт створив архітектор Арнольд Єнш.
Початок 1940-х для цього місця був окремою сторінкою історії. У 1942 році в храмі поновили богослужіння. Уже наступного року, під час німецької окупації, його передали Українській автокефальній православній церкві, а після повернення радянської влади будівлю знову закрили.
Пізніше тут десятиліттями працював музей природи. Житомиряни пам’ятають не тільки експозиції тварин і мінералів, а й знаменитий скелет мамонта у нижній частині храму. У 2011 році будівлю передали релігійній громаді.
Але саме два фото найкраще показують те, чого не видно у датах і документах. Храм залишився на своєму місці, а місто навколо нього змінилося майже повністю. На старому кадрі перед нами ще тісна забудова довоєнного Житомира, на сучасному — відкрита Замкова гора, де собор уже домінує над простором.
