У межах репатріаційних заходів в Україну повернули понад 26 тисяч тіл та останків загиблих, однак значна частина з них досі залишається неідентифікованою. Влада анонсувала зміни, які мають пришвидшити встановлення імен полеглих.
Про це 2 жовтня повідомив керівник Офісу Президента Кирило Буданов після засідання Координаційної ради, яка опікується, зокрема, питаннями родин загиблих, полонених та зниклих безвісти.
Що хочуть змінити в системі ідентифікації
За підсумками засідання планують створити міжвідомчу групу для роботи з проблемними випадками ідентифікації, переглянути роботу бюро судово-медичних експертиз у регіонах та ширше залучати міжнародні можливості для проведення ДНК-досліджень.
Серед пропозицій є створення міжвідомчої робочої групи при РНБО та окремих бюро судово-медичної експертизи, які спеціалізуватимуться саме на ідентифікації тіл.
Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що необхідні нормативно-правові акти планують ухвалити до середини жовтня. В Офісі Президента очікують, що перші результати змін мають бути помітними вже протягом найближчих тижнів.
Чому ідентифікація може тривати довго
Під час наради окремо говорили про складність ДНК-експертиз і роботу судово-медичних установ. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив, що в окремих випадках фіксували порушення умов зберігання тіл, санітарних норм та недостатнє залучення експертів-криміналістів.
Буданов наголосив, що затримки та порушення встановлених процедур у цій сфері неприпустимі, адже за кожним невстановленим ім’ям стоїть родина, яка продовжує чекати на інформацію про близьку людину.
Як проходить ідентифікація на Житомирщині
Для Житомирщини ця тема має безпосередній практичний вимір. У квітні 2026 року Житомир Онлайн розповідав, як у Житомирському обласному бюро судово-медичної експертизи ідентифікують повернутих військових.
Тоді після однієї з репатріацій на Житомирщину доставили 200 тіл українських військових: половину прийняло обласне бюро судмедекспертизи, ще сотню — Андрушівська філія.
Експерти та криміналісти відбирали зразки ДНК, відновлювали пошкоджені документи й використовували інші ознаки, зокрема татуювання, які могли допомогти встановити особу. Перед початком роботи тіла також перевіряли вибухотехніки.
За даними, які наводили у квітні, від жовтня 2024-го до квітня 2026 року на Житомирщину в межах репатріацій доставили 1316 тіл та останків, із яких на той момент офіційно ідентифікували 481 людину.
До роботи хочуть залучити міжнародних партнерів
Ще одним напрямком має стати допомога міжнародних організацій, зокрема у проведенні складних ДНК-досліджень.
Після засідання Буданов заявив, що держава має домогтися встановлення імен полеглих та скоротити час очікування для їхніх родин. В Офісі Президента пообіцяли повернутися до виконання напрацьованих рішень уже найближчими тижнями.
