Житомирський поет Василь Головецький поділився віршем «Старий трамвай», у якому звичайна поїздка міським транспортом перетворюється на гіркий образ життя літніх людей.
Героями поезії стали мовчазні пенсіонери, які їдуть у секонд-хенд. Однак за їхнім мовчанням автор відчуває крик про війну, високі ціни, малі пенсії, тарифи, дорогі ліки та хабарництво.
Василь Головецький — житомирський поет, прозаїк, перекладач і заслужений журналіст України. У своїх творах автор часто порушує теми війни, людських доль і сучасних суспільних проблем.
СТАРИЙ ТРАМВАЙ
Старесенький трамвай набитий вщент:
Пенсіонери їдуть в секонд-хенд.
У них порожні очі. Всі мовчать.
Але насправді (вслухайтесь!) кричать!
Трамвай кричить щосили про війну,
Високі ціни й пенсію смішну,
Про черги, депутатів, хабарі,
Хабарників своїх і нагорі,
Аптеки, і тарифи, і тепло –
Кричить про все, що душу обпекло…
…Сьогодні вкотре їхав я у нім –
Старесенькім трамваї мовчазнім,
І добивало сивого мене
Його мовчання гірко-затяжне!
Василь Головецький, м. Житомир
Раніше Житомир Онлайн публікував вірш Василя Головецького «Останній цвях».
