Чотири роки тому Майкл Джон Гаррісон сидів у журі Букерівської премії та оцінював чужі романи. А 9 листопада 2026 року вже сам вийшов отримувати нагороду. Британському письменнику 81 рік. Він пише шість десятиліть, але на Букера його номінували вперше — і відразу присудили перемогу.
У Лондоні Гаррісона відзначили за роман The End of Everything («Кінець усього») — дивну, похмуру й водночас іронічну історію про світ після катастрофи. Переможець отримав 50 тисяч фунтів стерлінгів і став найстаршим лауреатом за всю історію премії.
Про це повідомили організатори Букерівської премії.
Шістдесят років у літературі — і перша номінація на Букера
Першу свою історію Гаррісон продав ще 1965 року. У 1969-му почав працювати в британському журналі фантастики New Worlds, згодом писав романи, оповідання, літературні рецензії та книжки, які важко віднести до одного жанру.
За цей час він устиг побути письменником-фантастом, літературним критиком і навіть автором книжок про пригоди розмовляючих котів. У молодості займався скелелазінням, а пізніше написав відзначений премією роман про альпіністів.
Визнання приходило й раніше. У 2007 році роман Nova Swing приніс йому премію Артура Кларка, а у 2020-му The Sunken Land Begins to Rise Again відзначили премією Голдсмітса.
Та на головну британську літературну відзнаку Гаррісона вперше висунули лише 2026 року. Цікаво, що у 2022-му він сам був членом журі Букерівської премії.
Про що роман «Кінець усього», який приніс письменнику перемогу
Уявіть англійське узбережжя через кілька десятиліть після катастрофи, яку ніхто до кінця не розуміє.
Держава майже перестала працювати. У морі з’явилися невідомі істоти. Звичні правила більше не діють. Але люди все одно намагаються жити: п’ють каву, влаштовують дитячі свята й роблять вигляд, що навколо не відбувається нічого надзвичайного.
Головний герой Філіп Теннент заробляє на життя тим, що збирає речі, викинуті морем на берег. Він живе зі своєю літньою тіткою Марні. Одного дня Філіп знаходить незвичайний предмет — істоту, яка змінює форму, росте й поступово починає говорити.
Ця знахідка порушує і без того хиткий порядок життя героїв.
У романі 198 сторінок. Серед шести книжок, які потрапили до фіналу Букерівської премії, він був найкоротшим.
Автор описує світ, у якому катастрофа не обов’язково стається в одну мить. Вона може тривати роками, а люди поступово звикають до речей, які раніше здавалися неможливими.
Чому журі обрало саме цю книжку
Переможця визначали п’ятеро членів журі на чолі з британською історикинею Мері Берд. Вони розглядали шість романів-фіналістів, а рішення щодо Гаррісона ухвалили одностайно.
Берд охарактеризувала роман як погляд на сучасну політику крізь майбутнє. За її словами, попри моторошний сюжет книжка залишає читачеві несподіване відчуття оптимізму.
Для Букерівської премії ця перемога стала незвичною ще й через літературне походження автора. Гаррісон — перший її лауреат, який сформувався саме у світі наукової фантастики.
До цього найстаршою переможницею була канадська письменниця Маргарет Етвуд. У 2019 році вона отримала Букера у 79 років разом із Бернардіною Еварісто.
На що письменник витратить 50 тисяч фунтів
У розмові з журналістами Гаррісон пожартував, що преміальні гроші, ймовірно, підуть на ремонт його будинку.
За цією буденною відповіддю — людина, яка давно має своїх читачів, але до найвідомішої літературної нагороди Великої Британії дісталася лише після шістдесяти років роботи.
Літературні премії привертають увагу й до авторів із Житомирщини. Раніше Житомир Онлайн розповідав про відзначення письменника Михайла Сидоржевського премією імені Дмитра Нитченка.
Церемонія вручення Букерівської премії відбулася 9 листопада в Лондоні. Нагороду Гаррісону передав торішній переможець Девід Солой. Роман «Кінець усього» став тринадцятою книжкою великої прози в кар’єрі письменника й першою, яка принесла йому Букерівську премію.
