Навколо нового мобільного застосунку «Куб» від Нафтогазу розгортається скандал. І, судячи з відгуків українців, проблема набагато серйозніша, ніж просто невдале оновлення програмного забезпечення.
Нагадаю: з 28 листопада 2026 року Нафтогаз планує припинити прийом показників газових лічильників через звичайний особистий кабінет на сайті. Основним каналом передачі даних має стати мобільний застосунок «Куб».
І ось тут починається найцікавіше.
Люди скаржаться, що:
– застосунок складно встановити та зареєструвати;
– виникають проблеми з отриманням кодів підтвердження;
– неможливо виправити помилково введені показники;
– виникають питання щодо правильності відображення переданих даних;
– незрозуміло, хто є власником і відповідальним за роботу застосунку;
– користувачів непокоїть обсяг дозволів, які запитує програма.
Окрема історія — пенсіонери. Люди, яким 70–80 років, не зобов’язані бути фахівцями з мобільних застосунків, щоб виконати елементарний обов’язок — передати показники газового лічильника.
А тепер декілька принципових запитань до Нафтогазу.
1. Чому споживач фактично позбавляється альтернативних способів передачі показників?
Чому не можна залишити можливість передачі через сайт, SMS, телефон або інші доступні канали?
Цифровізація повинна спрощувати життя людей, а не створювати для них додаткові перешкоди.
2. Хто відповідає за персональні дані споживачів?
Хто є власником, розробником та оператором «Куба»? Які саме дозволи запитує застосунок? Які персональні дані збираються, з якою метою, кому передаються і як захищаються?
Споживач має право знати, кому він довіряє свої дані.
3. Хто нестиме відповідальність за помилкові показники?
Якщо людина передала правильні цифри, а система відобразила інші, хто виправлятиме помилку? Хто відповідатиме за неправильні нарахування?
Чому в застосунку не передбачено зрозумілого механізму коригування помилково введених показників?
4. Чому споживач повинен залежати від одного мобільного застосунку?
У країні мільйони людей похилого віку. Не всі мають сучасні смартфони, стабільний інтернет або навички користування такими програмами.
Чи враховував Нафтогаз ці обставини?
І ще один принциповий момент.
Передача показників газового лічильника — це не додаткова послуга, не розвага і не добровільна підписка на цифрову платформу. Це частина взаємовідносин між постачальником, оператором газорозподільної системи та споживачем.
Нафтогаз повинен забезпечити доступний, зрозумілий і надійний механізм прийому показників.
Не можна перекладати на людей наслідки технічних недоліків власних цифрових рішень.
Моя позиція проста: якщо компанія вирішила впроваджувати новий цифровий сервіс, спочатку вона повинна забезпечити його повноцінну роботу, прозорість обробки персональних даних, механізм виправлення помилок і доступність для всіх категорій споживачів.
Альтернативні способи передачі показників мають залишатися доступними.
Цифровізація за рахунок прав та зручності споживача — це не модернізація. Це перенесення проблем компанії на плечі людей.
Вимагаємо від Нафтогазу публічних пояснень.
