15 листопада у Житомирі попрощалися із Ігорем Пацевим. Його дружина Ірина Коцюба-Пацева подякувала близьким і попросила не забувати чоловіка.
Учора ми провели в останню дорогу мого коханого чоловіка, захисника України Пацева Ігоря. Мого Ігорьочка… Досі не можу прийняти, що тепер до тебе можна тільки прийти, принести квіти й поговорити, не почувши відповіді.
Хочу подякувати всім, хто допоміг організувати гідне прощання і був поруч зі мною в цей найболючіший час.
Дякую Житомирська Міська Рада, особисто Світлана Ольшанська та Юрченко Ользі за повний супровід поховання, за допомогу та за те, що мого чоловіка провели з усіма належними почестями.
Дякую побратимам Олександру Швецову та Владимир Ткач за турботу, за всі домовленості й за ваше бажання зробити для Ігоря все якнайкраще. Ви подбали, щоб усе було так, як любив мій Ігорьок, – найкраще, якісне, красиве, з розмахом. Навіть у цьому останньому прощанні відчувалася ваша повага до нього.
Особлива моя подяка – моїй родині, друзям і великій родині Житомирської політехніки. Євдокимов Віктор, Оксана Олійник, Грицишену Димитрію та моїй рідній кафедрі. Дякую, що були поруч, підтримували, допомагали й не залишили мене саму з цим болем.
Дякую похоронному дому «Янгол» і особисто власнику Андрію за все, що ви зробили. За людяність, делікатність і повний супровід, коли самій немає сил ні думати, ні вирішувати. Нікому не побажаєш потребувати таких послуг, але життя, на жаль, ставить нас і перед цим. Якщо у вашу родину прийде таке горе, можу від щирого серця рекомендувати Андрія як людину, яка допоможе пройти цей важкий шлях.
Я чесно вчора не бачила, скільки було людей. Не змогла кожного обійняти, кожному подивитися в очі й особисто подякувати. Але знаю, що вас було багато. Дякую кожному, хто прийшов провести мого Ігорьочка, хто розділив зі мною це прощання, хто згадував його добрим словом.
У мене до вас одне прохання: не забувайте його. Пам’ятайте, згадуйте, приходьте до нього на кладовище, на Алею Слави. Мені дуже важливо знати, що він залишиться не лише в моєму серці, а й у вашій пам’яті.
Ігорьочку, мій коханий, дякую тобі за наше життя разом. Люблю тебе. Назавжди.
Це фото з останнього нашого відрядження Велика Британія, Шотландія.






