У спорті перемагає найсильніший. Але за перші місця разом з атлетами боротьбу ведуть і фармацевтичні компанії. Це заочне змагання проходить поза законом. Проблема застосування заборонених препаратів у спорті – допінгу – явище глобальне, з яким доводиться стикатися більшості спортсменів. Причина популярності препаратів полягає в тому, що спорт перетворився на бізнес. Перемога за будь-яку ціну – це не тільки слава, а й гроші. Зараз до допінгу прийнято відносити біологічно активні речовини, що підвищують можливості організму, а також різні способи штучного поліпшення роботоздатності. Складати списки допінгових препаратів, а також контролювати заборону на застосування допінгу в спорті покликана організація ВАДА (Всесвітнє антидопінгове агентство).
У світлі останніх скандалів, які торкнулися не тільки Ленса Армстронга, котрий виграв 7 велогонок «Тур де Франс», а й, наприклад, українського Олімпійського чемпіона Афін-2004, штовхача ядра Юрія Білонога, «Коментарі» проаналізували проблему допінгу з точки зору професіоналів і дізналися про справи, які не прийнято виносити на загальне обговорення. На умовах конфіденційності вдалося поспілкуватися з відомим спортивним фармакологом. Фахівець розповів, у яких видах спорту найчастіше використовують допінг, чому спортсмени попадаються на ньому. Крім того, вдалося дізнатися, де беруть заборонені препарати.
«Найчастіше допінг використовується в «циклічних» видах спорту (лижні гонки, велоспорт, веслування), – розповідає він. – У спорті крутяться великі гроші, і багато хто заробляє на заборонених препаратах. Фармакологічні фірми виробляють препарати, які ВАДА не може виявити. Винаходять певні схеми застосування, щоб проби не були позитивними».
Як вдалося дізнатися, багато заборонених препаратів можна легально купити навіть у аптеках. Наприклад, сечогінні засоби і гормональні. Але є розробки, які просто так не дістанеш. «Існує спеціальний чорний ринок, на якому купують препарати. Продавців можна знайти навіть на форумах в Інтернеті. Ці препарати виготовляються в лабораторіях, які прийнято називати секретними», – стверджує медик.
Зараз з упевненістю можна говорити, що в спорті можна домогтися високих результатів, не застосовуючи фармакологію, в тому числі й заборонену. В індивідуальних видах спорту зустрічаються випадки, коли спортсмени використовують допінг за порадою друзів. Вони не замислюються про дозування, не радяться з лікарем. Відомий випадок, коли спортсмен бездумно використовував препарати, а це призвело до серйозних порушень у його новонародженої дитини. При цьому спортсмени роблять необдумані вчинки, через які і провалюють допінг-тести. Наприклад, він покурює «травичку». Це не є допінгом у його розумінні, але входить у список заборонених засобів.
В індивідуальних видах спорту існує практика, згідно з якою спортсмен повинен подати у ВАДА свій тренувальний графік на рік. Там повинно бути зазначено все: де будуть тренування, де він буде відпочивати. Робиться це для того, щоб допінг-контроль міг у будь-який момент приїхати і взяти пробу. Лікарів не вчать розробляти схеми застосування допінгу – вони експериментують самі, використовуючи медичні знання і накопичений досвід. Спортсмен заради перемоги готовий піти на все. Питання в тому, чи може заради тієї ж перемоги на все піти лікар, розуміючи, чим це загрожує здоров´ю підопічного.
Німецькі психологи провели анонімне дослідження в групі професійних спортсменів. Було задане одне питання: «Якщо вам запропонують прийняти препарат, який неминуче призведе до смерті протягом 10 років, але дозволить виграти абсолютно все, що можливо, ви будете його приймати?» Результати були неприємні. Більше ніж 60% спортсменів відповіли, що погодяться на це, стверджує джерело.
Іноді виникає дилема, коли спортсмен підходить до лікаря і просить його сприяння в прийнятті заборонених препаратів. Що краще: щоб спортсмен прийняв допінг без лікаря або щоб він робив це під наглядом фахівця? Буває, що у спортсмена низький гемоглобін і підняти його дозволеними препаратами не можна. Чи можна використовувати деякі препарати для відновлення? Від цих питань функціонери ВАДА відмахуються. Вони вважають, що допінг – це однозначне зло і його потрібно викорінювати.
Нарешті, нам вдалося дізнатися, що відсоток позитивних проб у спортсменів зі Східної Європи більший, ніж у представників країн Західної Європи та Північної Америки. Говорити про якісь «симпатії» не варто, але слід знати, що ВАДА є організацією, яка фінансується в основному за рахунок держав, а найбільшу суму грошей цій організації перераховує США.
