В щомісячному літературно-публіцистичному журналі «Лехаїм» (число 10 за 2012 рік) опублікована стаття Ігоря Левенштейна «Від кіпи до капи. Євреї в історії боксу». Автор розвінчує міф про єврея-спортсмена як кволого очкарика-шахматиста, розповідаючи про вирішення «єврейського питання» в боксі.
«…У відомому кінофільмі «Роккі-3» показують похорон старого Міккі, тренера, який зробив Роккі чемпіоном. Самого чемпіона грає Сільвестр Сталлоне. Придивіться: в кадрі він в кіпі, яка цілком йому пасує. В цьому зовсім немає нічого дивного, враховуючи походження самого актора Сталлоне – «Італійського Жеребця» – від його одеської мами. Так от, Роккі на івриті повторює за рабином слова поминальної молитви – «Кадіша». І потім – камера оглядає могильний пам\’ятник його тренера з написом «Міккі Голдмілл» …»
Після згадок про відомих боксерів минулого – Даніела Мендози, Ейба Аттела, Луїса Каплана, Максі Розенблюма, Бетлінга Левінські, автор згадав і про відомих боксерів сучасності.
«Наостанок – про земляків, сучасних зірок світового боксу, – пише Левенштейн. – Але спочатку романтична історія … Українське містечко зайняли фашисти, і юний хлопець довгі місяці з ризиком для життя ховав у підвалі юну єврейку Тамару Етінзон, чиї рідні загинули від рук нацистів. Одружилися, а після війни їх, як таких, що були в окупації, заслали. Після сталінщини їх син Володимир став офіцером. Його сини, що народилися в Киргизії і Казахстані, росли в Києві і нині живуть в Німеччині. Німецькою в них промовисте прізвище: Klitsch – означає «удар», а закінчення її по боксерській термінології впору тлумачити як «нокаут» – К.О. Багато хто переконаний: двометрові велетні-атлети брати Віталій і Володимир Клички були і ще не раз будуть чемпіонами світу.»
Підтверджує це і Вікіпедія. Про батька відомих боксерів там сказано: «Народився 24 квітня 1947 року в сім\’ї співробітника міліції, в минулому начальника паспортного столу села Вільшани Черкаської області Української РСР Родіона Петровича Кличка і вчительки початкових класів і української мови Тамари Юхимівни Кличко (дівоче прізвище Етінзон), родом зі Сміли тієї ж Черкаської області і випускниці Корсунського педагогічного училища. Під час німецької окупації Сміли Родіон Петрович переховував свою дружину в підпіллі, в той час як її родина загинула в гетто і помер їхній старший син Володимир.»
