У четвер, 7 березня, в своїй московській квартирі був знайдений мертвим російський кіноактор Андрій Панін
Одна з версій смерті – нещасний випадок: Паніна виявили лежачим на підлозі і, як вважають фахівці, він міг просто впасти і вдаритися головою, проте точну причину того, що трапилося, повинно з´ясувати слідство.
Андрій Панін народився 28 травня 1962 року. Місцем народження був Новосибірськ, проте через кілька років сім´я переїхала до суворого Челябінська, а ще через чотири – в Кемерово, де майбутній актор прожив ще 16 років. Закінчивши місцевий Інститут культури і попрацювавши якийсь час у театрі, наприкінці 1980-х – на початку 1990-х актор вирушає впокорювати Москву. Що йому, в принципі, вдається: за своє творче життя Панін встиг стати лауреатом премії «Ніка» і неодноразово номінувався на «Золотого орла».
Ми вирішили нагадати, якими саме ролями – кіно- і теле- – запам´ятався глядачеві актор.
Мама, не горюй (1998)
Картина «Мама, не горюй» Максима Пежемського стала саме тією відправною точкою, починаючи з якої до Паніна, що вже з’являвся до цього на екрані, почала приходити ще не популярність, але вже визнання. Що, втім, не дивно: у фільмі актор грає Морячка, з весілля якого – і бійки з кримінальним авторитетом Туристом, що пристає до нареченої, – і починається розвиток сюжету. Через 7 років Панін засвітиться в цій ролі знову – і знову Морячок, що прибув на постій, порушить розмірене життя невеликого містечка і змішає плани тепер уже поважного бізнесмена Туриста.
Каменська (1999)
Серіал за детективами Олександри Мариніної не можна назвати «проривним» у кар´єрі Паніна. Проте успіх телесаги немало сприяв популярності актора, який з’являвся в «Каменській» упродовж усіх сезонів, – у ролі приватного детектива Владислава Стасова.
Бригада (2002)
Розповідати про «Бригаду», мабуть, не має сенсу – про неї і так відомо більш ніж достатньо. Єдине, що варто відзначити – саме з цього бандитського серіалу до Паніна приходить уже масова популярність. Незважаючи на те, що роль його позитивною не назвеш: артист грає корумпованого міліціонера, котрий міцно зв´язався з криміналом у відважних 1990-х.
Сволота (2006)
У фільмі «Сволота», що викликав неоднозначну реакцію у глядачів і критиків, Панін грає головну і, можна сказати, основоположну роль – підполковника Вишневецького, недавнього зека, звільненого в 1943-му для створення диверсійної групи з 15-річних хлопчаків-смертників. Втім, на репутації актора така скандальність картини негативно не відбилася. Швидше, навіть навпаки.
Ілюзія страху (2008)
Схоже, образи детективів, ментів і ділків щільно засіли в списку ролей Паніна. Не став винятком і фільм «Ілюзія страху», знятий за романом українського депутата-«б’ютівця» Олександра Турчинова. У фільмі, дія якого відбувається в тих самих 1990-х, Панін грає головну роль – успішного бізнесмена Ігоря Короба, який стає жертвою бандитського «наїзду», позбавляється бізнес-центру і присягається за будь-яку ціну помститися кривдникам. У результаті Коробу починає здаватися, що він живе паралельним життям в особі іншої людини – легендарного біблейського царя Соломона. А сам фільм дає Паніну можливість розкрити себе не в звичній ролі, а в набагато різноплановішій.
Generation П (2011)
Екранізація однойменного романа Віктора Пелевіна стала однією з останніх ролей Паніна на кіноекрані. Цього разу не можна сказати, що вона була ключовою – актор грає водія Колю Смирнова. Проте ця непримітна роль дозволила режисерові Віктору Гінзбургу відійти від повної відповідності літературному прообразу. І, «зліпивши» з водія нового президента Росії, показати іншого головного героя – Вавілена Татарського – більш самостійного і не позбавленого власної волі.
Орда (2012)
Остання серйозна і завершена робота актора. В «Орді» Панін знову грає одну з головних ролей. Щоправда, дещо несподівану для його цілком європейської зовнішності – хана Тінібека, десятого хана Золотої Орди.
