Державна програма доступного житла виявилася міфом для трьохсот киян.
Згідно обіцяних умов, 70% сплачує інвестор, 30% – держава. Проте, на провулку Моторному звели лише дві коробки і поставили вікна.
“Заплатила 70%, а 30 держава не дає і зараз заставляє доплачувати”, – скаржиться інвестор Валентина Майстренко.
На проведення світла та води в забудовника не вистачає грошей – 60 млн грн. У столичному бюджеті грошей немає. Нестачу хочуть зібрати з інвесторів.
“Вони нам пишуть, коли ви додатково внесете гроші і коли будуть гроші в бюджеті Києва, тоді нам будинки здадуть”, – розповіла інша інвесторка Валентина Орєхова, йдеться в сюжеті ТСН.
Родина киянина Олега Івченка, яка мала в\’їхати у нову квартиру ще влітку 2012, змушена тулитися у обшарпаному комунальному житлі разом із ще двома сім\’ями.
Навесні 2013-го шанси в\’їхати до трикімнатної квартири залишаються примарними. Хоча програма називається “доступне житло”.
“Доступне житло – це тільки на той момент, коли ви приходите, і вам пояснюють, що все буде добре, це ж держава, ніхто вас обманювати не збирається”, – нарікає Олег.
Тепер він з ще 300-ми киян оббивають пороги забудовників та адміністрацій. Під Кабміном обурені люди намагаються дізнатися, чому житлова програма “70 на 30” не працює, та скандують: “Доступне житло – спланована афера”.
За статус майбутніх новоселів ці люди заплатили по 200-300 тис. грн, взявши на себе кредити в банках. А соціальне житло тепер їм намагаються продати за ціною комерційного. Програму “доступного житла” ошукані інвестори називають узаконеним способом відбирати гроші.
