На жаль, зупинити протистояння владного режиму з кращими громадянами країни мирними акціями протесту без людських жертв, чого благала у Всевишнього 46-ти мільйонна українська нація, цивілізоване небайдуже світове товариство не вдалося. Та і зачистки столичного Євромайдану, чим наввипередки лякали протестувальників окремі високопосадові чиновники та їх простимульовані посіпаки, як і обіцяли афганці, не відбулося – озброєні силовики наразилися на героїчну переможну відсіч сотень самооборонців.
А ще події минулого тижня, як лакмусовий папірець проявили багато чого та багато кого на предмет правди, щирості, професійності, відповідальності, мужності, людяності та патріотизму.
Сьогодні багатьох із нас чомусь навіть не дивує те, що злодіяння свого беззаперечного лідера безжально викривають ще вчора найнаближеніші до нього особи та найзатятіші прихильники і захисники президентського курсу і методів правління.
Хоч історія і не знає альтернативи, маємо визнати, що масштаби жахливої трагедії могли бути і куди більшими, якби не позитивне голосування 42 парламентарів від фракції ПП “УДАР”, 88 представників фракції ВО “Батьківщина”, 36 – фракції ВО “Свобода”, 35 – фракції Партії регіонів (і ще 3 внаслідок поданої заяви) та 35 – позафракційних народних депутатів. Саме схвалення 20 лютого проекту Постанови про засудження застосування насильства, що призвело до загибелі мирних громадян України (4158) на думку багатьох аналітиків і стало переломним моментом війни владної верхівки з народом.
Щоб припинити численні факти вбивства громадян України, інші злочини з боку співробітників міліції у ході масових акцій протесту протягом грудня 2013 – лютого 2014 року, народним депутатам у прямому значені слова доводилося прориватися до сесійної зали законодавчого органу країни. І якщо одні із них успішно долали блокаду збудованого за проектом архітектора Володимира Заболотного Будинку Верховної Ради, то інші продовжували залишалися у полоні власного страху. Відтак необхідних мінімальних 226 народних обранців під куполом головної парламентської будівлі тривалий час не вдавалося зібрати.
Зрештою, єдиний найвищий легітимний орган країни запрацював. Підтримавши 239 голосами “ЗА” ініційований Арсенієм Яценюком, Віталієм Кличком, Олегом Тягнибоком, Олегом Ляшком, Миколою Рудьковським, Юрієм Дерев\’янком та нашим земляком Віктором Развадовським вказаний вище проект Постанови, парламент подарував країні надію на припинення кровопролиття та братовбивства. Відповідно до неї, Верховна Рада України п о с т а н о в и л а:
1. Категорично засудити застосування насильства, що призвело до загибелі громадян України, тортур, катувань та інших злочинів проти людяності.
2. Кабінету Міністрів України, Службі безпеки України, Міністерству внутрішніх справ України, Міністерству оборони України та іншим воєнізованим формуванням негайно припинити застосування сили та заборонити використання будь-яких видів зброї та спеціальних засобів проти громадян України.
3. Заборонити проведення антитерористичної операції, рішення про проведення якої оголошено Службою безпеки України та Антитерористичним центром України 19 лютого 2014 року, на всій території України або в окремих її місцевостях.
4. Заборонити керівникам, командувачам з’єднань та підрозділів, посадовим особам, начальницькому та рядовому складу Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, прокуратури України та інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування України, об’єднань громадян, установ і організацій виконувати заходи, передбачені планом антитерористичної операції, як такі, що не відповідають Конституції України, законам України, та спрямовані на незаконне обмеження прав і свобод громадян.
5. З метою реалізації пунктів 1-4 цієї Постанови:
5.1. Службі безпеки України невідкладно скасувати рішення про проведення на території України антитерористичної операції, яке оголошено Службою безпеки України та Антитерористичним центром України 19 лютого 2014 року;
5.2. Міністерству внутрішніх справ України невідкладно:
припинити блокування співробітниками правоохоронних органів транспортних комунікацій, інших вулиць, площ, провулків, бульварів у місті Києві та інших населених пунктах України;
забезпечити повернення співробітників правоохоронних органів до місць їх постійної дислокації.
5.3. Заборонити Міністерству оборони України використання Збройних Сил України у антитерористичній операції, рішення про проведення якої оголошено Службою безпеки України та Антитерористичним центром України 19 лютого 2014 року, а також невідкладно забезпечити повернення військовослужбовців до місць їх постійної дислокації.
5.4. Кабінету Міністрів України скасувати рішення про обмеження в\’їзду транспортних засобів на територію міста Києва.
6. Ця Постанова набирає чинності з моменту її прийняття.
Хочеться вірити, що ми пережили найважчий і найтрагічніший період в історії новітньої України.
Світла пам\’ять і вічна слава героям Небесної Сотні, які хоч і пішли у небуття та вічно житимуть серед нас.
Дай, Боже, щоб ця трагічна боротьба виявилася для нас остаточним успішним випробуванням на демократію та незалежність.
