Хтось міг “злити” інформацію про Іл-76 терористам – інакше б вони серед ночі не влаштували професійної засідки.
Імена загиблих у Луганську вже відомі. Вони були з усієї України – від Луганщини до Львівщини.
Найбільша кількість жертв – з Дніпропетровської області. Саме там розташована 25-та повітряно-десантна бригада, бійців якої перевозив екіпаж з мелітопольської бригади військово-транспортної авіації. Середній вік загиблих – 30 років. Майже у всіх залишилися родини та маленькі діти.
Загиблих військових називають не інакше, як героями. І у жалобі за ними – мільйони українців. Більшість десантників – нещодавно мобілізовані, але з досвідом бойових дій, зокрема й під Слов\’янськом. Багато з них з власної ініціативи пішли до військоматів записатися до армії, коли ще почалися кримські події. Зокрема, 44-річний Валерій Алтунін. Він закінчив військове училище, потім став підприємцем у Кривому Розі, але добровільно пішов до армії. Його призначили командиром взводу.
“Це були всі добровольці, які прийшли до військоматів і пішли добровільно захищати свою Батьківщину. Вони були просто нормальними людьми, які хотіли жити в одній країні, в Україні, щоб над їхніми рідними і близькими було мирне небо”, – розповів керівник штабу національного захисту Дніпропетровської області Юрій Береза.
Дев\’ятеро загиблих – з мелітопольської бригади військово-транспортної авіації. Вона єдина в Україні. Тут служать професіонали найвищого ґатунку – їх постійно залучають до виконання місій по всьому світу. Наприклад, у військово-транспортній операції “Північний сокіл” у Гренландії. Там хлопці працюють в умовах практично нульової видимості при морозах у -50 та ураганному вітрі.
Льотчики на Іл-76 саджали літаки просто на сніг – без запасних аеродромів та навігаційних засобів зв\’язку. Відповісти за смерть українських військових мають не лише російські найманці, твердять військові експерти. Зрада серед своїх – ось причина такої кількості жертв. “Найстрашніше, я думаю, що ці люди, ці герої загинули в результаті зради. Не думаю, що недбальство в нашій армії доходить до цього. Є певні заходи, які повинні були виконати при прийомі таких бортів в аеропортах і на аеродромах під час проведення таких дій”, – зізнався Береза.
Нині побратими та родичі загиблих чекають реакції від керівництва держави.
І ще одна болюча проблема – це ідентифікація тіл загиблих, яка може розтягнутися на тижні. Тож коли країна зможе попрощатися із загиблими бійцями, нині немає жодних прогнозів.
