Житомирянину Анатолію Іваницькому вручили виклик до Вільнюського суду. Там слухається справа про замах на суверенітет Литви, військові злочини та злочини проти людства.
Для українця такі обвинувачення дивні. Хоч участі в трагічних подіях у Вільнюсі він не заперечує.
“Якби я відмовився, я би сидів у тюрмі. До того ж, я не знав цього всього. Я не був, як у матеріалах слідства пишуть, у складі організованого злочинного угруповання на чолі з міністром оборони. У мене був статус військовослужбовця”, – пояснив чоловік.
Іваницький був начальником секретної служби 237 полку 76 Псковської дивізії. Їх підняли по бойовій тривозі і перекинули до Вільнюсу, вже там дали завдання узяти під охорону телецентр. Про те, що Литва вже рік намагається вийти з Радянського союзу, запевняє, ніхто не знав. “Ні радіо, ні телебачення – ніхто не говорив. Все це тоді називалося екстремісти”, – пояснив він.
Українець переконує, що його бійцям навіть не видали бойових набоїв.
“Перед нами тисячі людей. Люди не жінки й діти, а такого ж призовного віку чоловіки. А нас дуже мало, нас було тільки 25 чоловік. Коли ми пробивалися до того входу, ми вимушені були стріляти холостими вгору. А вони теж не дурні люди – кажуть, це холості. І почали виривати з рук автомати. Вони би просто вбили та затоптали, нічого не залишалося робити”, – твердить Анатолій Іваницький.
Українця підозрюють в убивстві однієї людини та спричиненні тяжких тілесних ушкоджень ще кільком десяткам литовців. Він це заперечує. “Під\’їхали чотири бронетранспортери, різко зупинилися. Вистрибнули з них солдати внутрішньої служби та почали питати, чи це радіокомітет. Я сказав, що так. І вони чомусь відкрили вогонь, почали світло-шумові гранати кидати. У нас таких на озброєнні не було”, – розповів підозрюваний.
Іваницькому за участь у придушенні визвольної боротьби литовців загрожує пожиттєве ув\’язнення. На час суду він перебуває під євроарештом: перетинати кордон йому можна лише в один бік – на суд. У Житомирі його для литовців допитує українська прокуратура.
