Факт самовільного захоплення прибережної смуги річки Ірша в Малинському районі вже дійшов до суду.
Про це редакції сайту «Житомир-онлайн» написав у листі голова благодійної організації «Благодійний фонд «Волонтер 2015» Олексій Семенів.
«13 квітня поточного року я,та активісти, що стали на захист прибережної полоси річки Ірша, стали мимоволі свідками та учасниками циркового засідання, на головній арені якого був уже всім нам відомий «актор» Камінський та районна судова влада в особі судді Ярмоленка (молодшого)», – пише активіст.
Виявляється, пана Камінського дуже обурив акт, що склали інспектори обласної екологічної інспекції, після обстеження місця незаконного встановлення огорожі, в якому було вказано суму штрафу за самозахват державної землі, яка належить до заповідної. І як наслідок того обурення, Камінський подав на екологічну інспекцію до суду за приниження своєї честі та гідності.
Активісти, представники ДУК ПС, УТМР журналісти зі столиці прийшли на судове засідання, на якому Камінський, за допомогою молодого, й очевидно, дуже перспективного адвоката, кволо й не впевнено намагався довести в судовому порядку свою правоту. Вони прагнули переконати суд в тому, що знищення старої огорожі, яка належала УТМР та встановлення своєї, із значним захопленням території понад тієї площі, що було огороджено раніше, були проведені виключно в правовому полі без будь яких порушень будь чого. Й одним із головним доказів своєї невинності, пан Камінський приводить, той факт, що він просто прибирав територію, й що він ПЕНСІОНЕР!!!!
Пересічний читач подумає, що отримання поважного статусу пенсіонера, автоматично гарантує таку собі недоторканість та безкарність у вчиненні будь яких правопорушень, чи скоєння злочину.
Але найцікавіше відбулося потім. У ході судового засідання виявилося, що пан Камінський прописаний за адресою Набережна 3, де знаходиться будинок рибалки. За словами Камінського, ця споруда є житловою і, виявляється, він її придбав декілька років тому. Цікаво було спостерігати за щирим здивуванням представника УТМР Пруднікова, коли він почув таке одкровення.
«Ти хоч знаєш, що у тому «житловому будинку» знаходиться, спробував проапелювати з місця представник УТМР, я тобі відповім, там човен та весла», – завершив свій невдоволений спіч Прудніков.
«Паркан я встановив тому, що до мене звернулася Слобідська сільська рада, попросила, щоб я до дня благоустрою чи чистого довкілля, прибрав все те сміття, що валялося навколо будинку. Я так й зробив», – продовжував Камінський.
«А до чого тут ваш паркан до чистого довкілля, до благоустрою?», поцікавився відповідач – юрист обласної екологічної інспекції. «…невже ви не розумієте різниці між встановленням паркану та прибиранням території? Невже вам не пояснили, що ваші дії є елементарним самозахватом земельної ділянки?», – продовжував відповідач.
«Пан Камінський нічого не захоплював, він просто поновив паркан, що був зруйнований», взяв слово адвокат Камінського, «таким чином жодних порушень в діях мого підопічного немає, відповідно підстав сплачувати штраф також немає. До речі, продовжував адвокат, перед тим як складати акт та робити припис на штраф, ви дізнавалися, що Камінський є пенсіонером, відповідно коштів для сплати штрафу у нього не може бути фізично.», – непереконливо спробував поцікавитися адвокат.
«…а встановлювати паркан висотою понад два метри й площею майже гектар, у нього знайшлися кошти?”, – пролунала репліка одного з активістів.
І ось в цьому запалі емоційних реплік почав ініціативу проявляти пан суддя, який всім своїм виглядом демонстрував неприховане невдоволення, що до зали заявилося така кількість осіб. Спершу він спробував вплинути на роботу столичних журналістів, аргументуючи це тим, що журналісти заважають проводити судове засідання. На репліку журналіста, що пан суддя порушує законодавство, перешкоджаючи журналістський діяльності, суддя невдоволено відповів, що він нікому нічого не заважає й не перешкоджає, але фотограф має перебувати в кінці залу, на що отримав цілком слушну відповідь, а хіба це і не є перешкоджанням?
Потім до судді приєднався розлючений позивач, який невдоволеним голосом запитав у журналіста: «Що ти робиш, я не дозволяв себе фотографувати».
А потім розпочався справжній цирк. Суддя Ярмоленко почав уточнювати в представників обласної екологічної інспекції, кому належала стара огорожа, яку зніс Камінський, та яка площа будинку, за яким нібито приписаний позивач. Отримавши відповідь, що немає різниці, кому належала огорожа, оскільки перед нами є факт самозахвату землі, що у Камінського немає документів на цю земельну ділянку, суддя настійливо, ніби мантру продовжував задавати одне й теж запитання відповідачу – хто господар попередньої огорожі, яка площа будинку, таким чином відволікаючи всю увагу засідання на другорядні, неважливі обставини, які жодним чином не можуть впливати на розгляд справи.
«Я прийняв рішення зробити перерву у засіданні, раптово озвучив свої невеселі думки районний суддя, чергове засідання суду відбудеться 10 травня поточного року. Крапка!» Із цими словами, суддя полишив судову залу.
«Так свідками чого ми стали? Невже це суд в державі після Революції Гідності, після тисячі загиблих воїнів на сході Держави? Невже ракові корупційні метастази досягли й нашого тихого Полісся? Невже молодий районний суддя є зацікавленою стороною цього протистояння й інтереси його далеко не на боці законності? Чи не є цей цирковий суд елементом окозамилювання, й відволіканням уваги громадськості від реальних обставини справи, щоб пронирливі ділки, у тому числі й з числа місцевої сільської та районної влади, у повному обсязі скористалися подарованим їм часом районним суддею Ярмоленком на виготовлення й передачі всього пакету необхідних документів нам право власності на прибережну зону річки Ірша Камінському?», – додає Олексій Семенів.
P.S. У телефонній розмові Олексій Семенів уточнив, що судове засідання, яке мало продовжитися 10 травня, перенесли. Справа втім, що на нього не з’явився позивач Камінський. Наступного разу суд збереться вже 25 травня.
