Тем самым нас возвращают к практике большевиков.
Міністр юстиції Петренко заявив, що має намір ініціювати створення в Україні експрес-пунктів для оформлення шлюбів – за одну годину. Хочу нагадати, що подібна практика існувала в УРСР в 20-ті роки минулого століття – рівно ж як і практика експрес-розлучень.
Тетяна Кардиналовська, дружина прем\’єра УНР Всеволода Голубовича, згадувала, що чимала кількість громадян користалися нагодою.
Як приклад, вона наводить особисте життя дитячої письменниці Наталі Забіли, яка щороку укладала новий шлюб, вагітніла і розлучалася – щоправда, народжені діти чомусь швидко помирали. Ще один приклад (вже не за Кардиналовською) – поет Володимир Сосюра, що страждав на маніакально-депресивний синдром. В період маніакальної стадії він закохувався і одружувався, в період депресії – розлучався. Як результат – на початку 30-х практику “експрес-шлюбів” визнали неприйнятною і радянська влада ввела обмеження, що лягли згодом у Кодекс законів про сім\’ю та шлюб.
Особливо гостро “узаконену розпусту” критикував діяч КП(б)У Влас Чубар. Але ж ми декомунізуємося і позбуваємося жорстокого спадку комуністичних часів, чи не так? Хоча – з іншого боку – чомусь згадується теорія “склянки води” із брошури Олександри Колонтай про Крилатого Ероса…
