Протягом тижня за тегом #яНеБоюсьСказати українці розповідали а своїх сторінках у мережі “Фейсбук” власні історії насильства.
Про свою історію написав і відомий житомирський письменник, поет, перекладач, дизайнер Ілля Стронговський.
“Років у 5 мене в Пітері якийсь чоловік затяг у під\’їзд. Роздягнув, мацав, але не зґвалтував, мабуть, не спромігся. Під\’їзд був сусідній від нашого дому. Я вдягнувся, повернувся додому, але мовчав, бо соромно.
Подібне було у років 11 із машиною і старшими хлопцями. Членами тицяли, погрожували, але були перезбуджені й налякані, то теж обійшлося.
Коли у старших класах я волонтерив на телефоні довіри, таких історій були десятки щодня. З крутішим градусом — регулярне зґвалтування батьком чи віт–чимом, чи навіть студентом на практиці в школі. Історії про “по кругу” в дитячих таборах або з вихователем; публічне приниження за відмову, з публічним же безкарним рукоприкладством. І все це з вимогою мовчати під страхом смерті. У мене кров стигла, а для них то була буденність. Нас так виховують. Дівчат — із комплексом жертви, хлопців — із комплексом насильника. Тому мені не байдуже і тому про це треба говорити — голосно і без страху”, – написав Стронговський.
