Схоже, що до цього все підводиться. По-перше, МВФ пов’язує з цим подальше виділення Україні кредитів. Не випадково на відкритті сесії прозвучав заклик до мужніх рішень. По-друге, у ВР сформоване потужне лобі, яке володіє колосальними земельними ресурсами на правах оренди або перебуває на службі у таких власників. По-третє, за нинішньої ситуації, в якій перебуває Україна, та масового збідніння людей, передовсім селян, землю можна скупити, по суті, за безцінь. По-четверте, прибравши її до своїх рук на таких підставах, можна буде перепродати іноземним громадянам за реальну ціну. А самим перебратися за кордон, де навчаються діти, живуть сім’ї та коханки.
Слід зазначити, що існує й варіант підстраховки. Про що йдеться? У ВР зареєстровані законопроекти про встановлення строку оренди землі на 49 років. Орендар набуває право здавати її в суборенду та заставляти в банк.
Вдумайтесь: землю, яка належить людям, орендар може здати в експлуатацію іншим, а також заставити в банк. Фактично держава готова у такий спосіб узаконити позбавлення селян землі. Залишиться зробити це ще з їхніми оселями і присадибними ділянками.
У цьому зв’язку я вимушений констатувати, що від влади неможливо домогтися з’ясувати стан справ у земельному питанні. Зокрема:
— скільки в Україні землі, в тому числі орної;
— кому вона належить і хто нею розпоряджається;
— що робиться із землями запасу та резерву;
— хто користується земельними паями, які не запитані (а таких, за скромними підрахунками, 400 тис., а це не менш як 2 млн га), і куди йдуть кошти від цього;
— яка реальна вартість українських земель, зокрема по територіях, і т. п.
Який вихід?
Усім піднятися на захист землі, точніше, її власників — селян. Вимагати від депутатів відмежуватися вже зараз від таких грабіжницьких законодавчих ініціатив. Завтра може бути пізно.
