С парламентской трибуны Луценко произнес ключевое слово

И слово было – совсем не Армия, но Язык и не Вера…

Армія, мова, віра… Забагато слів, замало смислів!
– ОТСОСИ!!!
Отак треба! Чітко, жорстко, зрозуміло. Все одразу стало на свої мсця: відразу ясно, хто пан, а хто худоба, хто хтивий домінант, а хто засіб задоволення збочених фантазій, хто на горі харчової піраміди, а хто лише корм.
Тільки чомусь не державною, не солов\’їною… та, зрештою, цю дурню можна лишити бидлу – разом із томосом та “найбільшою військовою потугою на континенті після країни-агресора”.