В Любарському районі в селі Веселка вже важко розгледіти суцільну будівлю колись красивої садиби – подорожніх зустрічають лише її залишки.
В другій половині 18 століття села Вищикуси (до 1960 року стара назва Веселки) та Михайлівка належали до родини Скшетуських.В 1779 році від них ці землі купив Антоній Будзинський.
Саме йому приписують будівництво у 1780-1790 роках невеликої мурованої садиби в класицистичному стилі.Після його смерті садиба перейшла до сина Ігнатія Будзинського,підкоморія старокостянтинівського повіту.Він був одружений на Кунегунді Іл\’їнській та мав трьох синів:Михайла,Вінцентія та Северина.Двоє старших,вихованці Кременецького ліцею,взяли участь у першому польському повстанні 1831 року.З поразкою повстання вони змушені були емігрувати за кордон.
Щоб забезпечити їм гідне життя на чужині батько продає у 1839 р.обидва маєтки, а кошти переказує синам за кордон.Вищикуси придбала Маріанна з Красовських Михайловська але вже в наступному 1840 р.у неї викуповує маєток Матеуш Ласоцький,яки був одружений на доньці передостаннього власника Ігнатія Будзинського, Олександрі.
Таким чином садиба знов повернулася до Будзинських,що правда,по жіночій лінії.На межі 19-20 ст.в маєтку господарювало подружжя Аделя (Анеля) Ласоцька,донька Матеуша, та її чоловік Якуб Стецький.Після смерті чоловіка, Аделя з Ласоцьких Стецька продає садибу Болеславу Козьминському.
На той час (1913 р.) маєток налічував 584 десятин землі. Останнім власником садиби до 1917 року був житомирський міський голова Іван Доманевський та його родина.
Після націоналізації маєтку в садибі у 1921 році розмістили школу яка проіснувала в цих стінах до 1991 року.Після перенесення школи до нового приміщення садиба почала швидко руйнуватися.
Місцеві жителі винесли все що тільки можна було, залишивши лише фрагменти голих стін.
