Колима — розмовна назва регіону на Далекому Сході Росії, де в роки масових репресій 1932 − 1954 розташовувались виправно-трудові табори з особливо важкими умовами життя та праці.
27 червня 1938 року Корольова було заарештовано. 27 вересня — закрите судове засідання. І вирок: десять років виправно-трудових таборів із позбавленням прав на п\’ять років та конфіскацією майна. Місце покарання — Колима.
Донька Сергія Павловича, Наталія розповідає про переод ув\’язнення батька:
Майже всіх вразила цинга – адже не було ніяких вітамінів, харчування бул вкрай скромне.
Також захворів і Сергій Павлович – він втратив 13 зубів, через корости на ногах він не міг нормально пересуватись.
Їх староста лишав його без паю і відправляв на самі важкі роботи.
В один з таких днів в таборі зявився Михайло Олександрович Усачов, який був директором заводу. який випустив літак, на якому розбився Валерій Чкалов (1904-1938), розбився на винищувачі И-180 в Москві.
Усачов був майстром спорту з боксу і коли він прибув в табір, то одразу зрозумів, що потрібно”поговорити” зі старостою як слід.
“А тут в палатці лежить король. З ваших. І він ніколи більше не встане.” – показав староста табору палатку, де лежав хворий і виснажений Корольов.
Він побачив на нарах Сергія, з яким був знайомий. Усачов жахнувся, коли побачив, в якому стані був Корольов і почав вимагати, щоб його перевели в медчастину і щоб його харчування стало краще.
Тетяну Реп\’єву, лікарку табору, донька Корольова, також вважає рятувальницею, адже вона навіть з дому приносила продукти ув\’язненому.
Це все допомогло – Корольов набрав вагу і встав на ноги.
27 липня 1944 року Президія Верховної Ради СРСР ухвалює рішення про дострокове звільнення Корольова з-під арешту і знімає з нього судимість.
І коли він вже став головним констуктором, він знайшов Михайла Усачова і взяв його до себе на роботу замісником головного інженера.
Він був не найкращим працівником, випивав. Проте на всі зауваження з приводу його роботи, Сергій Павлович відповідав:
“Ніхто його і пальцем не торкнеться, що б він не зробив. Михайло врятував мені життя.”
