Реклама
Свіжі новини
ГоловнаАфіша"Хочу, щоб читач відпочив від постійних турбот": 89-річна письменниця на Замковій горі...

\”Хочу, щоб читач відпочив від постійних турбот\”: 89-річна письменниця на Замковій горі розповіла про свої книги

Підпишіться на нас в Google
Додати зараз

В спекотні літні дні в житомирському сквері на Замковій горі на зеленій лавці у затінку можна помітити жінку з книгами в таких же зелених окулярах.

Реклама

Це – Гетьман Майя Борисівна і вона тут ледь не щодня – приходить погріти на сонці хворі суглоби і, якщо пощастить, продати свою книгу.

Власних книг у Майї Борисівни – три і це не маленькі збірочки віршів і оповідань, а впевнені книжки, де зібрані праці жінки за всі її 89 років життя

Розкажіть будь ласка, про що пишете?

Так відразу і не скажеш.

Про все пишу – про життя, любов, Україну. Все так сказати, на соціально-побутові.

Реклама

За стільки років назбиралося всього, вибрати є з чого – жарти, біографічні та історичні поеми, вірші, верлібри..

Ви продаєте тут свої книги?

Якщо пощастить.

Реклама

Мої книги з цього скверу вже поїхали в різні країни світу.

Я як – бачу людина фотографує Замкову гору. Значить, точно не місцева. То й запропоную сісти і ознайомитись.

Так випадково ми зустрілись з ученицею, в якої я викладала в Житомирі. Вона мене впізнала, згадала і про КВК, які в 70-ті роки лише я з учнями ставила. Посміялись, поплакали.

А книга разом з нею в Америку поїхала.

А в магазинах залишали на реалізацію?

Реклама

Є в книгарні “Знання ” на Київській, але мені говорили, що вона так стоїть там, що її і не видно.

Великі сумніви, що її там помітять.

Я для того, щоб книги видати, в борги влізла. Перша моя книга, то взагалі не окупилась – з 5 тисяч, які витратила на видання продала лише на 3, бо більшість книжок подарувала.

А інші дві ще дорожчі виходять, та там і парір якісних і обгортка хороша, довговічна.

І це ще мені пощастило, що мені допомогли редагувати матеріал безкоштовно мої знайомі – Віра Миколаївна Чернець та Юрій Коваль, який є головним редактором Львівського журналу “Дзвін”.

Пані Майя показує старі світлини, на яких зображений рідний Маріупіль та її сім\’я.

Ви завжди їх маєте з собою?

Так, вони завжди зі мною – я розповідаю і показую їх людям, які читають мої книжки.

На одній книжці – “Різнобарв’я в парадоксі” на обкладинці цілий життєвий шлях мані Майї – від дитячих фото до нових, в тих самих зелених окулярах.

На обкладинці “Калейдоскоп думок” зображене Коло Мандала – символ Єднання всесвіту і душевної рівноваги


Пані Майя по-своєму шукає свого покупця

Я дивлюся на людину – шукаю по очам так званого “інтелігента” і пропоную ознайомитись з книгою.

Зазвичай далі розмова продовжуються сама – знаходяться спільні теми.

Це і не дивно, адже пані Майя пережила голодомор 1933, жила в часи німецької окупації у Маріуполі.

Потім батько Гетьман Борис Васильович фізико-математик і астроном, підняв рідню школу після спалення її німцями і став там директором.

Надалі вся сім’я Гетьман жили у Львові, Чернігові і нарешті в Житомирі, де пані Майя вчителювала в школі №4.

Майї Борисівні є що розповісти.

Начитана, цікава і життєрадісна жінка в зелених окулярах, яка розгадує кросворди на зеленій лавці в сквері, виглядаючи свого “покупця-інтелігента”
Реклама
Читайте також
Реклама
Реклама
Реклама