Фотографія: м. Новоград-Волинський, 21 березня 1920 року, польські військові біля «Дідуся» – захопленого у більшовиків броньовика марки «Гарфорд-Путілов» (на фото – зліва), який того ж дня взяв участь у відбитті наступу більшовицької 58-ї стрілецької дивізії під Житомиром.
«Гарфорд» – тяжкий гарматно-кулеметний броньовик збройних сил Російської імперії, а згодом й більшовиків. Розроблений на початку Першої світової війни з використанням шасі американської вантажівки «Гарфорд мотор трак». Всього Путіловським заводом (нині Кіровський завод, м. Санкт-Петербург) у 1915–1916 роках було виготовлено 48 броньовиків.
Маса броньовика складала 8,6 тон. Він вміщував екіпаж до 9 осіб. Довжина корпусу – 5,7 м, ширина – 2,3 м, висота – 2,8 м.
Укомплектований 76,2-мм протиштурмовою нарізною гарматою зразка 1910 року (бойовий комплект гармати – 44 пострілів) та трьома кулеметами «Максим» (5000 патронів) з водяним охолодженням.
Дальність ефективної стрільби складала приблизно 3000 м. Вогонь вівся прямою наводкою з коротких зупинок за допомогою простого оптичного прицілу. Два «Максими» розміщувалися у бокових бортових спонсонах, третій – в лобовому листі орудійної башти. До кулеметів йшли патронні стрічки по 250 патронів. Боєкомплект складав 20 стрічок.
Силова установка – бензиновий карбюраторний 4-циліндровий двигун повітряного охолодження потужністю 30 кінських сил. Коробка передач була 5-швидкісною. Максимальна швидкість броньовика – 18 км на годину. Запас бензину – 132 літра. Також був бак для води, який іноді використовували в якості додатного резервуару для пального.
«Гарфорд», випущений на Путіловському заводі під 36 номером, отримав військову назву «Баян». Цей броньовик польська армія захопила у більшовиків в лютому 1919 року в районі Володимир-Волинського – Ковеля. У польській армії цей броньовик отримав ім’я «Дідусь» (польскою – «Dziadek»), отримав реєстраційний номер – 10144.
Ймовірно броньовик отримав таку назву саме за одним з прізвиськ Юзефа Пілсудського – «Дідусь».
У січні 1920 року «Дідусь» був спрямований з Луцька до Новограда-Волинського.
Майже відразу на базі цього «Гарфорда» був сформований броньовий взвод «Дідусь» (польською – «Pluton Pancerny «Dziadek»).
«Дідусь» та його екіпаж стали активними учасниками бойових дій польської армії на теритоії Волині-Житомирщини.
У той самий день, коли й було зроблена фотографія (!), 21 березня 1920 року, у селі Кодні при відбитті наступу більшовицької 58-ї стрілецької дивізії під Житомиром екіпажу «Дідуся» вдалося підбити напівгусеничний бронеавтомобіль «червоних» – «Остін-Кегрес», який також став польським трофеєм.
26 березня у бою під Коростишевом «Дідусь» був підбитий більшовицькою артилерією і ненадовго вийшов з ладу.
У нього потрапив артилерійський снаряд. Внаслідок пожежі один член екіпажу загинув, ще двоє постраждали. «Дідуся» відремонтували, він взяв участь у боях влітку та восени того ж року.
26 квітня 1920 року «Дідусь» взяв участь у полюванні за «червоним» «Остіном», який увірвався в Житомир самостійно та вів бій проти перважаючих польських сил.
Окрім «Дідуся», польським військам вдалося захопити у більшовиків ще два броньовики цієї ж моделі, які отримали назви «Генерал Шептицький» та «Заглоба»
В подальшому «Дідусь» розміщувався у Кракові. Наприкінці 1920-х років «Дідусь», як й інші два броньовики «Гарфорд», був списаний з озброєння польської армії.
Надзвичайно щасливі з поповнення нашої колекції такою цінною фотографією. Тим більше, що це перша якісна фотографія цього броньовика на наших теренах.
