Невдовзі хорошівські равлики смакуватимуть усім любителям делікатесів. Про те, що равликів полюбляють їсти в країнах Європейського Союзу, не чув хіба що лінивий. Ось і місцевий житель Антон Гановський, вийшовши на заслужений відпочинок, вирішив опанувати нову для себе справу – вирощувати їстівних равликів. Ідея промислового розведення відомого у світі делікатесу визрівала у нього давно. Троє синів охоче підтримали батькову ініціативу.
Про це пише Хорошівська газета “Прапор”.
Знайшли на околиці селища придатну територію з приміщенням, обладнали ферму усім необхідним спорядженням, облаштували прилеглу територію для літнього вигулу своїх утриманців, збудували теплицю, де вже проростає ріпак. У розпалі – будівництво інкубатора. Розпитати усі подробиці про незвичне тваринництво вирушили на ферму. Засновник господарства Антон Цезарович охоче провів екскурсію територією, поділився секретами равлиководства.
Родинний бізнес
«Ідея полягає в тому, що равлики – це основа французької кухні, а відповідно і європейський товар, оскільки в Україні ще не настільки популярне споживання цього молюска. Його м’ясо – це справжній гастрономічний делікатес із ніжною структурою і з вишуканим тонким смаком, що складається з високоякісного і легкозасвоюваного білка, води і жирів. За смаком нагадує гриби. Процес приготування равликів складний. Він потребує близько 2 годин і включає декілька технологічних процесів: варіння, чистку м`яса, термічну обробку мушлі, її внутрішнє шліфування тощо. Окрім цього, собівартість і поживна цінність равликової ікри стоїть на другому місці після ікри риби білуги, яка мешкає у Каспійському морі. Я зацікавився цією темою, почав глибше вивчати інформацію про равликів, обговорив з родиною, порахував і вирішив розпочати власну справу».
Минулого року Антон Цезарович їздив учитися цієї справи до фермера з досвідом у Білу Церкву. Для розведення там придбав собі три кілограми мальків, з яких виростив більше 500 кілограмів дорослого равлика.
«Поки що у нас живе середземноморський «Helix Aspersa Maxima», а також небагато виноградних равликів, або ще їх називають «Helix pomatia».
Але для промислового розвитку «Максима» найбільш придатний вид. Вони виростають за сезон до потрібного розміру, на відміну від виноградних равликів.
Весна – пора кохання
Усередині ферми волого й тепло. Тут ще багато роботи. На тринадцяти спеціально обладнаних стелажах проживають равлики, майже по три тисячі на одному. По краях стелажів розкладені кубики солі – це огорожі, щоб вони не розповзалися, а трималися купи.
Равлики на осінь-зиму впадають у сплячку. Господар для цього у себе на обійсті обладнав спеціальний холодильник, у якому витримується температурний режим від +10С до +60С і вологість 60-65%. На початку березня равлики прокидаються від анабіозу, паруються, відкладають ікру. Для цього їм готують горщечки із спеціальною ґрунтово-торф’яною сумішшю, близькою до природного середовища. Головне, щоб вона була потрібної кислотності. Ікра виглядає як невеличкі перлинки, тому її й називають «перлинами Афродіти». Ікринки чималі, молочного кольору. Мають унікальний та ніжний смак. Найбільшим попитом ікра равликів користується у гурманів Франції, Японії та США.
Нелегкі трудові будні
Догляд за равликом – щоденна клопітка праця. Ці тваринки вдень сплять, а вночі харчуються.
«Дехто думає, що це такий «ледачий» бізнес. Я запевняю – це дуже важкий і нелегкий бізнес. Для того, щоб равлики росли як слід, їх годують спеціальним комбікормом, насиченим мікро- і макроелементами, а також корисними вітамінами».
Добавки до кормів господар замовляє у Польщі. А ще дає їм моркву, яка для них найліпший афродизіак. Годують равликів один раз на день, увечері. Обов’язково усіх тварин зрошують теплою відстояною водою. Водні процедури їм до вподоби, адже вони вологолюбні істоти.
Конкурентів не боїться
Одна невелика ферма не може забезпечити вигідної партії вирощеної продукції експорту за кордон. Чим вона більша, тим вигідніша ціна. За дрібні поставки й плата менша. Тому Антон Гановський не боїться конкуренції, а навпаки, зацікавлений, щоб равликових ферм у районі ставало більше. Для цього готовий навчати усіх охочих цієї справи, а також забезпечити маточним поголів’ям.
Наразі ситуація з коронавірусом внесла корективи й у їхню роботу. Співпраця із закладами харчування, тобто ресторанами і кав’ярнями, на яку розраховували власники ферми, не відбулася. Але вони наразі планують реалізовувати виготовлені власноруч напівфабрикати з равликової ферми, а також живих молюсків.
Хорошівська равликова ферма тільки набирає обертів. І хоча культура споживання у нас ще не настільки розвинена у порівнянні з європейськими країнами, проте наш співрозмовник упевнений, що ця галузь може стати альтернативою
звичному тваринництву, дати робочі місця селянам і хороші прибутки.
