Був колись у Житомирі у затишному скверику на розі вулиць Театральної та Бердичівської вулиць пам\’ятник Карлу Марксу. Стояв собі тихенько і нікому не заважав, але очманілі українці у 2014 році його розвалили.
Залишився постамент…
Якийсь місцевий “геній” надумав собі та “втюхав” цю ідею житомирським свободівцям – почепити табличку, що ніби “збудуймо пам\’ятник”. Кому? Якомусь гетьманові – Остафію Дашкевичу. Ніби нашому земляку та ще й “видатному поліщуку”.
Не знаєте Остафія Дашкевича? Як вам не соромно!!! Ганьба!!!
Правда, ніхто з житомирян його не знає. І не дуже й знати хочуть, тому й прозвали цього вуйка з якоюсь берданкою, у папасі та кожусі, “Дєдом Мазаєм”.
Не ображайтеся, панове у вишиванках! Це ще дуже м\’яка оцінка від житомирян вашій псевдо діяльності. За шість років ніхто ніякого пам\’ятника не збудував. Та, якщо по чесному, і не збирався. Бо не було коли. Наші рідні злодійчуки при владі під гучні крики “Слава Україні” з такою любов\’ю і натхненням нишпорили по кишенях маленьких українців, що на все інше у них не залишалося ні часу, ні бажання, ні енергії…
“Слава “Дєду Мазаю”!
