Один рік і май же дев’ять місяців Житомир жив без головного архітектора.
Після Юрія Безбородова, який запам’ятався тим, що зумів пройти свою службово-архітектурну кар’єру у Житомирі без порушенння карної справи, посаду головного архітектора посіла жінка.
Це Ольга Вікторівна Бронштейн, яка багато років працювала у ТОВ «Архітектура плюс дизайн». Ольга Бронштейн очолювала цю архітектурно-дизайнерську «контору» і пройшла у стінах підприємства чималу школу господарського менеджменту.
Вона – вправний фахівець, хоча навряд чи наважиться сказати на посаді головного архітектора міста своє вагоме слово.
Житомир вже давно, ще із часів печально знаменитої Віри Тимофіївни, яка першою із житомирських градоначальників почала запрошувати на посаду архітектора міста донецьких «варягів», не мав свого архітектора із таким собі «фірмовим» чи то авторським почерком.
Після правління потім настали сумнозвісні «часи Бориса», коли архітектура соромязливо, але переконливо щезла із вжитку керівників міста.
За часів Сергія Сухомлина посада головного архітектора була удостоєна статусу чудернацького клерка, який щось там «освячував». Упродовж останнього десятиліття пішли в минуле гучні історії та резонансні у житті Житомира містобудівні ради, де зазвичай обговорювалися найважливіші питання із облаштування обличчя міста.
Проте після звільнення у травні 2019-го року чергового «варяга» Юрія Безбородова, посада архітектора міста взагалі залишалася вакантною.
Можливо тому, що якраз у цей час у самісінькому центрі міста, на розі Михайлівської та Лятошинського, творився такий собі архітектурно-містобудівничий «бєзпрєдєл». Ніхто у Житомирі не знав і не відав, звідкіля зявилися проекти обох будівель, які «затиснули» щойно створену на Михайлівській площу. Ну, тепер, коли будівництво обох «коробок» завершено, ніхто за це не відповідатиме.
До речі, раніше у Житомирі була ще одна посада, яка мала неабияке значення у житті міста і багато питань щоденного життя міста вирішувалорсь саме за її участі. Але хтось вирішив «скоротити» таку посаду, оскільки у вік діджиталізації слово «художника» вже не вартує нічого. Є програмісти, є управління капітального будівництва і більше для міста нічого не треба. Ось так воно виходить.
Ну, а для новопризначеного головного архітектора Житомира роботи на перших початках буде більше, ніж вдосталь.
