Напевно, чи не кожен житомирянин зіштовхувався з проблемами відключення води на довготривалий час. І, напевно, чи не кожен хоч раз, але телефонував до водоканалу, аби дізнатися, коли вирішиться проблема.
Про свій не дуже приємний досвід спілкування з працівниками житомирського водоканалу поділилась Ірина Остапчук.
“Зізнаюся. Я отримала… ляпаса. Ну, не фізичного, а морального. Від Кп Житомирводоканал. Причому незаслужено, бо є чемною та відповідальною його клієнткою. Поясню.
У неділю я ввімкнула кран, а води – катма. Спочатку подумала, що, може, щось пішло не так, й у водоканалі раніше заявленого терміну обезводнили всеньке місто. Зателефонувала сусідам – вода є. Скинула також на потужну зливу.
На аварійній підприємства спочатку пояснили, що якась приватна особа щось робить у себе на подвір\’ї з водогоном, і тому всім довкола відключили воду. Гаразд. Потім я зателефонувала вдруге. Сказали – порив.
Ок. Вода фонтанувала. Безцінна, вона розліталася навсібіч і дрейфувала вулицею (це я так собі уявляла) за 200 метрів від мого дому (якщо городами), а в обхід, мабуть, із півкілометра буде. Звідки ж мені було знати (будинок будували мої батьки), що дивом-дивним посеред того провулку люк, а в ньому кран, півобертом якого сумлінні працівники водоканалу взяли та й перекрили воду. І пішли. Тихо так, без попередження. Краще замість тієї червоної ганчірки десь якусь записку причепили. Як варіант. Мовляв, ви всі такі-сякі скакали тут і діру у міському водогоні пробили, і через вас тепер всім у місті води не вистачить. Ми перепрошуємо за незручності. Ну, щось типу цього. Так, шкода води, яка,мабуть, таки витікала. Буває. А моїх нервів – ні?…
Та то ще півбіди. У понеділок у водоканалі сказали: “Без гарантійного листа, що ви за все-все заплатите, ми до вас не приїдемо вообще!” Будете ви без води сидіти. І крапка. Та хіба ж я проти платити, людоньки? Ні, не вивітрився з нас ще дух “совєтікуса”. А так хочеться Житомир бачити європейським. У Європі, мабуть, так не поводяться з чемними та відповідальними споживачами дуже якісного сервісу. Хіба не так?”, – написала Ірина Остапчук.
